Район да государство отсöгöн

[ A+ ] /[ A- ]

Холмогор пöрöдаа Картеч да чöскыд юмов Клубничка  нима сюрукъяс выль кöзяйка дорö веськавтöдз вöлiны рочöсь. Збыльысь. Кодкö, гашкö, шензяс, кодкö оз гöгöрво, а кодлöнкö и серам петас. Нöшта, сюрукъяс öта-мöдсö эз аддзывны, кöть олiсны-сöвмисны öти совхозын. Кор веськалiсны öти гидö, медводз люкасисны. Вежон мысти нювсисны нин.
-«Пригороднöй» совхозысь Клубничкаöс да Картечöс бöрйи ачым. Водзвыв ньöби лысьтысян аппарат. Öлöдiсны, сытöг пö сюрукъяс йöвсö оз сетны. Кык лун чöж накöд тöдмаси, ачым лысьтыси. Олiсны торъя картаын. Кык лун жö и рочаси: «Ешьте, пейте». Карсаясыд öд рочöн накöд сёрнитiсны, комиöн сöмын «Тöлö, тöлö» шулiсны. Öнi гидö пета да шуа: «Клубничка, тöлö, лысьтысям жö вай». Гöгöрвоö öд. Зэв бура сувтас, лöсьöдчас. Нёньсö мыськала да пысала аппарат. Верöскöд ставсö вöчам öтув. Сiйö кольччö, а ме котöрта мöд гидö. Сэнi виччысьöны нин айшир пöрöдаа Зорька да Бурлянка. Найöс лысьта киöн. А сэсся бергöдча да аппаратöн лысьта Картечöс, — ассьыс быдтасъясöс шыльöдiгмоз сёрнитiс Ульянаысь крестьянин овмöс кутысь Елена Евгеньевна Тарабукина.
Гозъя öтлаын 20 во нин. Пыр олiсны скöтöн. Некор эз повлыны сьöкыдлунъясысь. Веськыд киныс ― данил пи, кодi велöдчö Озъягса школаын квайтöд классын. Став удж бергöдöны öтув. Кольöм воын уджöн могмöдан шöринсянь аньлы вöзйисны котыртны крестьянин овмöс. Отсöг вылö сетiсны 58 сюрс шайт. Сiйö сьöм вылас ньöбисны Зорькаöс да Бурлянкаöс. Таво Елена Евгеньевна велöдчис «Ичöт да шöр бизнесöн веськöдлöм» программа серти, кодöс «Монди СЛПК» компания отсöгöн котыртiс районса администрация. Асшöр удж восьтöм кузя балаын петкöдчис районса да республикаса конкурсын. Районын вермис, мыйысь сылы вичмис 300 сюрс шайт вылö грант. Тайö сьöм вылö ньöбисны Клубничкаöс да Картечöс (сувтiс 150 сюрс шайт), босьтiсны 20 сюрс шайта лысьтысян аппарат. Нöшта кöсйöны кыпöдны выль гид. Öнi нёльнан мöскыс тыраöсь. А гидын тшöтш олöны кык порсь, öти öшпи да кукань. Выль воöдз кöсйöны нöшта ньöбны айшир пöрöдаа нёль кукöс. А локтан воын кöсйöны вöчны ва скважина, сёрнитöмаöсь нин карса öти фирмакöд. Кöть эськö ва босьтанiн и матын, но уна скöтлы колö унаысь и вайны.
Зэв бура инасьö ас вöлöга. Яй босьтöны аслас столовöйö Кулöмдiнса сельпо, Кулöмдiнса шöр школа. Йöв ньöбöны Озъягса школаысь велöдысьяс. Данил и новлö. Босьтöны и Ульянаса олысьяс. Лишаланасö пыр сдайтö Кулöмдiнса МТС-ö. Быд тöлысь проба вылö йöв сдайтö ветстанцияö. Кужса юралысь И.П.Липин ышöдö вузасьны вöлöгаöн быд гаж дырйи. Регыд на Озъяглöн тшупöда пас дырйи нулiс йöв, нöк да рысь, пöжас. Елена Евгеньевна велöдчылöма кондитерö. Нöшта, Игорь Михайлович верöсыс зэв киподтуя морт. Вöчасьö сюмöдысь и пуысь. Кык судта керкасö кыпöдлöма ачыс. Мöвпалö паськöдыштны кухнясö. Мамсö, Ия Николаевна Тарабукинаöс, висьö да, босьтiсны ас орданыс. А сылöн орчча керкаын вöчис мастерскöй. Вöчöмторсö иналö юркарса «Большая медведица» сувенир вузалан лавкаö. Кольöм воын петкöдчылiс выставка вылын юркарын. Öнi шыöдчисны юрсиктса «Сувениры» лавкаысь. Верöс и овмöс бергöдö, и «Коми тепловая компания» котырын уджалö. Удитö ставсö.
-Менам велосипед, пилöн ― мопед, а верöслöн ― важся, но ён мотоцикл. Июньын öтлаын ставöн тöвзьылам сюмöдла вöрö. Гожöм-арын öтув вотчам. Дерт, öнi вöчасьны верöслы некор. Тöвнас, шойччигмозыс, — чышъянсö лöсьöдiгмоз варовитiс ань.
Тарабукинъяслöн семьялы рöдвужыс козьналiсны овчарка понпи. Куим тöлысь мысти локтöмаöсь да шензьöмаöсь: мамыс зэв скöр, а пиыс рам, быдöнлы сетчö шылькнитны. Кутшöм пö кöзяйкаыс, сэтшöм жö пö и понйыс шань быдмöма.
Водзöвылö зiль семьялöн ыджыд могъяс-мöвпъяс. Верöсыслöн эм шофёрлöн став категорияыс. Мöвпалöны ньöбны «фермер» машина. Дерт, ковмас и трактор. Öнi турун пуктiгöн техникаöн отсалö Ульянаысь Евгений Тарабукин. Сиктсаяс бöръя кадö лэдзчысьöны скöтысь. Елена Евгеньевна оз узь. Бур туруна видзьяс босьтö кöртымö манастырлысь. Вештысьö турунöн. Быд видз вылысь юр лыдысь 20 процентсö кольö манастырлы. Майбыр, видзьяс орччöнöсь. Овмöс ыдждас-паськалас, босьтас и содтöд уджалысьясöс.
-Аттьö висьтала Кужса юралысь Игорь Павлович Липинлы, быдторйын отсалö. Аттьö и уджöн могмöдан шöринöн веськöдлысь Михаил Харлампович Савицкийлы, кодi ышöдiс котыртны крестьянин овмöс. Аттьö районса администрациялы дон босьттöг велöдöмысь да быдторйын отсалöмысь. Медся ёна аттьöала видз-му овмöс районса управлениеöн веськöдлысь Анастасия Ревокатовна Яроваöс да сэтчöс специалистъясöс. Отсалiсны дасьтыны бала, отсалöны и öнi быдсяма документъяс лöсьöдiгöн. Крестьянин овмöс кутысьяс бура тöдöны, мыйта нокыс бумагаясöн. Бур, мый государство, ыджыд тöдчанлун сетö крестьянин овмöс сöвмöдöмлы. Тайö 300 сюрс шайтнад позьö бура бергöдчыны, нöшта сетöны субсидия. Татшöм отсöгöн да зiль семьяöн некутшöм сьöкыдлун оз падмöд. Эска — гоз-мöд во мысти зумыда сувтам кок вылö, — кывкöртiс ань.
Марина Дадашова.

Комментарии:

Добавить комментарий

Свежий выпуск: 28 марта

Осторожно — мошенники!