Видза корам ярманга вылö

[ A+ ] /[ A- ]

Быд во Помöсдінын мунö Успенньö ярманга, кодöс сиöма август 28-öд лунö пасъян Ен Мамлöн Успенньö лунлы. Таво ярманга горалас август 24-öд лунö. 
Ярманга – тайö ыджыд гаж, кодлöн аслыспöлöс ру. Медым сійö колис сиктсаяслы да гöсьтъяслы вежöрö, дасьтысям водзвыв. Мыйöн чуймöдас тавося гаж? Кыдзи кольöм воын, Успенньö ярманга воссяс сылысь дöрапас (флаг) лэптöмöн. Тайöс вöчас сиктса ыджыда пыдди пуктана морт. Стадион кузя кыпыда мунасны овмöдчöминъяс — «Помöсдін», «Вöльдін», «Діасёръя» (гашкö, сюртчасны и нöшта мукöдъяс) да уджалан котыръясöс петкöдлысьяс (дас мортаöн). 
Овмöдчöминъяс да уджалан котыръяс вöчасны ассьыныс «йöръяс», кöні петкöдласны аслыспöлöслунсö. Быд «йöр», чайта да, мыйöнкö шензьöдас, а сідзжö дзирдыштас енбиалунöн, сямöн, киподтуйöн. 
Чайта да, унаöн чукöртчывласны бипур дорö чöсмасьны выль картупельысь печенчаöн. Öттшöтш позяс видлыны вын кыйсьысьяслöн вермасьöмын. Ставсö тайöс котыртас Н.И.Игнатовлöн юрнуöдöм улын кыйсьысьяслöн Помöсдiнса котыр. 
Оз гажтöмтчыны и челядь. Налы дасьтам уна сикас ордйысьöмъяс, конкурсъяс. Челядьлысь енби сöвмöдан «Патриот» керкаöн веськöдлысь А.А.Глуханич нуöдас «Зумыд ош» вермасьöм. Ордйысьны кутасны челядь и верстьö, быдöн арлыд серти аслас тшупöдын. Кыдзи висьталіс Александр Андреевич, вермысьяслы вичмасны зэв бур козинъяс. 
Кольöм воын овмöдчöминса администрация восьтіс Почёт пöв, кытчö öшöдім сиктса медся пыдди пуктана олысьяслысь снимокъяс. Урчитöма, мый пöв вылысь снимокъяс кутасны вежлавны быд во. Тавося пыдди пуктана олысьясöс сідзжö нимöдасны ярманга вылын. 
Помöсдін – важся коми сикт, сылы эм мыйöн ошйысьны, мыйöн кыпавны. Сиктлöн воддза да öнія олöм йылысь висьталасны экскурсии вылын, кодöс дасьтісны библиотекаса уджалысьяс. Чайта, гöсьтъяс тöдмаласны сиктлöн олöмысь уна чуймöданатор. 
Помöсдін нэмсö нималö кыдзи мича, сöстöм сикт, Коми республикаын медся мичаяс лыдын. Гаж кежлö сійöс нöшта на баситам. Мöдöд во нин «Гöгöртас бурмöдöм» уджтас серти лöсьöдам паркнымöс. Гöгöрыс сувтöдісны мича потшöс, паркын вöчисны подаяслы ветланін, вольсалісны брусчаткаöн, сувтöдісны пукаланінъяс. А мед сэні вöлі сöстöм, пукталісны и ёг чукöртан дозъяс. Гöсьтъяс миян паркöд гуляйтігöн кутасны лолавны сöстöм сынöдöн, кодöс сетöны нэмöвöйся пожöмъяс. Пасъя, мый сиктса олысьяс быд тулыс петавлöны пелькöдны парк. Таво тулыс пакöститчис ыджыд тöвныр, истöг тув моз чегъяліс и паркысь кыз пожöмъяс. Овмöдчöминса администрация котыртіс удж, да ставсö весалісны. 
Торйöн кöсъя гижыштны Помöсдінса том зон Максим Владимирович Игнатов йылысь. Сійö дзик быд лун ас кöсйöмöн кытшовтö сиктнымöс да туй бокысь мешöкö чукöртö идöртöм йöзöн шыблалöм лöп-ёг. Максимöс та вылö некод оз нарадит, сылы таысь оз сетны сьöм. Но сылöн сэтшöм небыд, шань сьлöм, мый зон вылö видзöдöмöн и тэнад пытшкöсыд шонавлö. И зэв эськö окота, мед Максимлысь уджсö пыдди пуктісны ас сиктсаяс да дугдісны кытчö окота шыблавны лöп-ёг. Öд и öти кампет пас вежö син, гöгöр кö сöстöм. Зон нöшта отсасьö культура керкалы: быд асыв локтö ме дорö да юалö, мый колö вöчны. 
Гаж кежлö дасьтысьö и Помöсдінса культура керка. Таво районса клубъяслöн котыр вичмöдіс кильчö вöчöм вылö сьöм. Зэв ыджыд аттьö котырлöн директор А.И.Касевалы районса культура керкаяс да клубъяс вöсна ыджыд тöждысь. Миян культура керка важ нин. Сійöс восьтісны 1959-öд вося ноябр 7-öд лунö, таво тырас 60 во. Пу керкаыдлы тайö ыджыд арлыд. Дерт, окота, мед йöз культура керкаö пыригöн нин кыпалісны ловнас. Миян кильчöным вöлі киссян выйын, посъясыс сісьмалöмаöсь. Гожöмнад сиктса мортыдлöн и гортас уджыс тыр, та вöсна уджалысьясöс ковмис корсьны дыр. Босьтчисны вöчасьны А.Ф.Давыдов да В.А.Уляшев. Öнöдз эг тöдлöй, мый Андрей Фёдорович вöлöма зэв бур плöтникöн. Ставсö видзöдаліс спутьысь-спуть, висьталіс, мыйджык ковмас вежлавны. Эз, бара, йöзлы моз уджавны Владимир Александрович да Андрей Фёдорович: ставсö вöчисны зумыда, бура. Сьöлöмöй тырö нимкодьлунöн, кор видзöда налöн вöчöмтор вылö, этша и нимкодяся! 
Зэв окота, мед миян гаж вылö волісны районса олысьяс. Кодкö, гашкö, и ачыс ваяс ярманга вылö мыйкö вузавны, кодкö ньöбас овмöсын коланатор. Видза корам ставнытö! 

Валентина Соколюк, 
Помöсдінса культура 
керкалöн директор. 
Гижысьлöн 
снимок вылын: М.В.Игнатов.

Комментарии:

Добавить комментарий

Свежий выпуск: 25 апреля

Осторожно — мошенники!