Батьлöн сьöлöм

[ A+ ] /[ A- ]


Руслан Иванович Ракинöс суи гортгöгöрса удж бергöдöм сайын. Гидас буретш дзоньталiс кролик позъяс. Сиктад пö тай уджыд пыр эм, гортад кöть эн пыравлы. Нöшта нин скöтöн олiгöн. Кроликъяс кындзи сiйö видзö тшöтш кöзаясöс да чипанъясöс. Кöть и посни видзанторъяс, а нокыс уна. Айлов сьöкыд уджтö тöдлiс ичöтдырсяньыс да сылы тайö шойччöм кодь нин.
Руслан Иванович Дереваннöйын чужлöм морт. Кöкъямыс класс помалöм бöрын нёль во велöдчис Гöрд Затонын штурманö — механиклы отсасьысьö. Сыктывкарсянь босьтiсны армияö, служитiс Казахстанын пограничникöн. Гортас бергöдчöм бöрын Жемма чойыс корис ас дорас Интаö, гашкö пö, сьöлöм сертиыс лоас да кольччас пыр кежлö. Том мортлы мый эськö не мунны, семья эз на вöв ни. Сэнi пырис уджавны СМУ-ö медводз слесарöн, сэсся, содтöд велöдчöм бöрын, сварщикöн. Во нёль-вит олiс-уджалiс войвывса карын, но сьöлöмыс бöр кутiс кыскыны чужанiнас. Да и бать-мамыс корисны отсавны кыпöдны выль керка. Батьыс панöма нин вöлi, а водзö лэптыны öтнаслы сьöкыд. 1993-öд воын бöр локтiс гортас.
Дереваннöйын пырис лесопунктö сварщикöн жö. Вылыс складын вöлi торъя база, кöнi дзоньталiс вöр вöчан вынйöра техника. Уджысь прöст кадö кыпöдiс выль керка. Кызвынсö нокис-вöчис öтнас. Дерт, батьыслöн индалöмöн да велöдöмöн жö. Артмис бура ыджыд оланiн.
Сэки жö коркö и гöтрасис. Гижсисны да зэв на эськö гажаа ворсiсны кöлысь, но ладöн олöмыс артмис регыд, матö куим во. Налöн чужис Виктория нима муса ныв, кодi некыдз эз вермы кутны бать-мамсö юксьöмысь. Найö торйöдчисны. Нывка, кодлы эз вöв на весиг куим арöс, кольччис батьыс дорö. Том бать медводдза кадас быттьö шöйöвошлiс, эз тöд, кыдзи кутас овны дзоля кагакöд. Но олöма нин мамыс, Галина Васильевна, лöньöдiс сiйöс, отсалiс быдторйын. Векжö кага вöсна кызвын тöждлуныс да кывкутöмыс усис ас вылас. Уджалiс лунтыръясöн вöрын, но ачыс вевъялiс новлöдлыны нывкасö садйö. Ветлывлiс да петкöдчывлiс весиг челядьлöн гажъясын, сьылiс-йöктiс накöд. Батьяс пиысь öд оз на быдöн та вылö мун, а сiйö зэв на и окотапырысь. Быд ногыс зiлис нимкодьöдны кагасö. Рытъяснас мöдыс мичаа дзользьöмнас гажöдлiс сiйöс. Ланьтлiс-унмовсьлiс сöмын сылöн шоныд сывйын кутöмöн. Батьыслöн муслуныс сылы вичмис кыклы мында, та вöсна мамыс йылысь сiйö эз и казьтывлы.
Виктория быдмис восьса сьöлöма, кывзысьысь кагаöн. Велöдчис зэв кывкутöмöн. Урокъяс вöчигöн, мый эз гöгöрво, юасьлiс батьыслысь. Овлiс, öтлаын мöвпалiсны, жуглiсны юр. Руслан Иванович ветлöдлiс школаö быд собрание вылö. Ставыс мунiс сылöн видзöдлас улын: нывкалöн вочасöн быдмöмыс, сöвмöмыс, велöдчöмыс, верстяммöмыс. Виктория велöдчис бура, ёртасис спорткöд, тшöтшъяясыскöд петавлiс вöр-ваö, эз кольччы школалöн олöмысь.
Батьыслöн да пöчыслöн туйдöмöн нывка быдмис зiльöн. Ичöтдырйиыс на дорын бергалöмöн быд удж вöчлiс ворсiгмоз, овлiс, весиг вильшасигмоз. Öнi на айлов нюмсорöн казьтылö, кыдзи öтчыд картупель керигöн нывка, пöчыслы мыш вылас кайöмöн, вöлöм, пуктассö чукöртöдö. Уджыштасны, чукöртыштасны картупель, а сэсся шойччöны бипур дорын, чöсмасьöны печенчаöн. Нывка вочасöн велöдчис и скöтöс идравны. Пöчыскöд кö вöлi петасны гидö, рытыс коляс. Олöма морт велöдiс, кыдзи матыстчыны на дорö, то индас кроликъясöс вердны, то лысьтыны мöс, юктöдны сiйöс, турун сетны. Гажаа кольлiс и турун пуктöм. Тайö гожся кыпыд кадыс, кöнкö, пыр кежлö колис нывлы вежöрас: майбыр, вöляникысь уджалан, гожйöдчан, пöттöдз апалан чöскыд турун кöра сынöдсö, орччöн — медматысса йöз. Пöчыс отсöгöн жö Виктория велалiс керкапытшса уджö: пусьыны, песласьны, пелькöдчыны да с.в. Лоысь кöзяйкалы тайö ставыс колана.
Челядьöс быдтöмыд медся кыпыд кад. Тадзи лыддьö Руслан Иванович. Нылыскöд коллялан быд здук пыр на син водзас: кыдзи ветлывлiсны пыжöн вуграсьны, мöдлапöлö вуджавлiсны купайтчыны, ветлiсны вöрö вотчыны. Пыр тöдлiс, кодкöд кагаыс ёртасьö, кöнi да кодкöд котралö-ворсö. Нинöм эз кольлы сылöн видзöдлас улысь.

  • Öдйö тай лэбис кадыс, эг и тöдлы, кыдзи Виктория быдмис, верстяммис, бура помалiс шöр школа, — нормöмкодь гöлöсöн висьталiс Руслан Иванович. — Водзö велöдчис Коми государственнöй пединститутын. Чужан кыв ёна радейтö да кöсйис лоны коми кыв велöдысьöн, но котырыс эз тыр да ковмис босьтны роч кыв велöдысьлысь специальносьт. Кольöм воын петiс верöс сайö, олöны Сыктывкар бердса Выльгортын. Козьналiсны нин меным внучкаöс. Нимтiсны Софьяöн. Пöчыс эзджык удит тöдмавны правнучкалысь чужöмсö — кувсис. Эськö ёна и нимкодясис да.
    Виктория кöть öнi олö гортсьыс бокын, кагаыскöд тшöкыда волывлö видлыны батьсö. Öта-мöдсьыс гаж бырöмвылысь пуксясны да варовитöны бурпöт, юксьöны выльторъясöн, айлов чöсмöдлö нывсö ичöтдырсяньыс радейтана жаритöм картупельöн. Руслан Иванович нимкодьпырысь лелькуйтö арöсысь муртса петöм ичöтик внучкасö. Сыкöд ворсiгмоз казьтывлö сiйö кадсö, кор тадзи жö видзлiс ассьыс нывсö, Викторияöс. Батьлöн сьöлöмыс нимкодясьö помтöг.
    Öнi сiйö водзö на тöждысьö нылыс вöсна. Отсалö, мыйöн вермö, мед сöмын судзсяна вöлi олöмыс семьяныслöн. Ачыс уджалö асшöр уджалысьлöн лавкаын, дежуритö. Прöст кадö, гортгöгöрса уджысь öтдор, босьтчылö радейтана уджö: вöчалö пыжъяс. Таö уна во сайын нин туйдлiс-велöдiс орччöн олысь Лёня дядьыс, сиктса ног кö, Йöлдык Лёня. Вöлi зэв киподтуя мортöн. Öнi Руслан Иванович ачыс нин колскöдö-вöчö пыжъяс, медсясö ас сиктсаяслы. Овлö, гожöмбыдöн 5-6-öс. Ю дорын олiгöн пыжыд колö быдöнлы: кыйсьыны кöть вотчыны. Вöчалö весиг моторöн ветлöм могысь. Майбыр, сямыс тай тырмö.
    Галина НЕСТЕРОВА.
    Гижысьлöн снимок вылын: Р.И.Ракин.

Комментарии:

Добавить комментарий

Свежий выпуск: 25 апреля

Осторожно — мошенники!