АС СЕМЬЯЫН МОЗ
2010-öд восянь уджалö олöмаяслы да вермытöмъяслы отсöг сетöм йылысь республикаса закон. Мый сiйö сэтшöмыс? Олöмаяслы да вермытöмяслы позьö шыöдчыны йöзöс социальнöя доръян шöринö. Бурдöдысьяс кывкöрталöны, колö-ö шыöдчысьыслы пыр кадся бокиса мортлöн дöзьöр да позьö-ö ыстыны сiйöс олöмаяслöн да вермытöмъяслöн керкаö. Вермытöм бöрйö ачыс, мунны-ö чужанiнысь. Вермас бöрйыны республикаын кöть кутшöм керка-интернат, бöрыньтас кö, эм позянлун корны отсасьысьöс. Сiйö вермас лоны и тöдсаöн, абу кö сэтшöмыс, социальнöй шöрин вöзъяс мöд мортöс. Колö, мед тöжд улö босьтысьыс вöлi сизимдас арöсысь томджык, мед эз вöв гöтырöн либö верöсöн, бать-мамöн, пиöн либö нылöн, чой-вокöн, пöль-пöчöн, внук-внучкаöн, налöн опека улын быдмысьöн. Отсасьысьлы сiдз жö колö босьтны бурдöдчанiнысь кывкöртöд, мый дзоньвидзалуныс бур. Водзö сёрнитчöны, кöнi кутас овны вермытöм, гортас либö отсасьысь дорын.

Олöма морт либö вермытöм бöрся видзöдысьлы воны кутас сьöма отсöг. Кольöм воын районын тайö туйвизьын босьтчис уджавны сизим морт. Найö быд тöлысь отчитайтчöны шöринö, артавсьö и уджалан кадыс.
Пасъям, мортыс кö мыйкö мында вермö могмöдны асьсö, оз ков пыр кадся бокиса мортлöн отсöг, сэки сылы сетсьö социальнöй уджалысь.
Улыс Ярашъюысь Галина Семёновна Сенькина дас воысь дырджын уджалiс олöмаяслы да вермытöмъяслы Улыс Ярашъюса керкаын. 2013-öд воын сiйö тупкысис, да нывбаба ас дорас босьтiс кык олöма аньöс: Р.М Поповаöс да И.К.Пашнинаöс. Ия Константиновна кö ветлöдлiс, то Роза Матвеевна — куйлiс.

— Роза Матвеевна зэв бура сьылiс, вöлi мича гöлöса. Пöчьяс лоисны жальöсь. Верöскöд босьтiм дзолядырсяньыс вермытöм Ия Константиновнаöс. А сэсся кöзяин кутiс юасьны, босьтам огö пö сьылысь пöчтö? Öтув воим öти кывйö, да вайим и вермытöм аньтö. Но 2015-öд воын Роза Матвеевна кувсис. Нöшта вайлiм карысь тöдса олöма мортöс, но сiйö тшöтш жö кольöм воын эновтiс таладор югыдсö. Öнi видзам-бабитам И.К.Поповаöс. Неважöн дойдiс коксö да öнi тшöтш куйлысь. Öтнамлы ноксьыныыд зэв сьöкыд: колö бергöдлыны, медым висьысьлöн эз воссяв яй-ыс, тшöкыда вежлавны узьлан кöлуй. Шöринсянь куйлысь вермытöмъясöс могмöдöны памперсöн, — висьталiс Г.С.Сенькина.
Гозъялöн куим челядь, ставныс гырысьöсь нин. Вермытöм анькöд ноксьыны, дерт жö, отсасьö верöсыс: петкöдö-вайö пывсянысь, отсалö вежны кöлуй. Кор суö мог ветлыны войколöн карö челядь дорö, нывбабалы отсасьö суседкаыс.
Пожöгысь Вера Борисовна Сенькина 2016-öд воын тöлысь кежлö эськö ас дiнас босьтлiс Елена Александровна Хамдамоваöс. Но артмис сiдз, мый öнi на нывбабаяс öтлаынöсь. Вера Борисовна вичмöдiс вермытöм аньлы мамыслысь жыр.
— Медводдза тöлысьяссö вöлi сьöкыдджык, кöлуйсö ставсö ковмис шыбитны да сетны мыйсюрö мамöлысь, а мыйсюрö и ньöбавны. Ывлаö петавлам öтлаын. Весалам лым, пыртам пес, — юксис шань сьöлöма ань.
Ас кадö Вера Борисовна уджавлiс почтальонöн да отсасьлiс тайö аньыслы.
Олöны верöсыскöд. Быдтiсны куим челядьöс. Кыкыс ас семьяаöсь нин, нылыс велöдчö Сыктывкарын. Волывлö бать-мам дорас.
Пожöг вожын татшöм ыджыд сьöлöма да тöждысьысьясыс эмöсь и Вомынбöжын — Нина Николаевна Мингалёва, Кекурын — Степан Геннадьевич Мингалёв да Пожöгын — Вячеслав Викторович Чупин.
Кодлыкö кö колö бокöвöй мортлöн дöзьöр либö кодкö кöсйö аслас сойборд улö босьтны öтка олöмаöс либö вермытöмöс, кокньöдыштны налысь олöм, звöнитöй 94-2-32, 94-0-29 телепонъясö.
Татьяна Чувьюрова.
Снимокъяс В.Б.Сенькиналöн да Г.С.Сенькина





Комментарии: