Важ олöмысь

[ A+ ] /[ A- ]

ЗАРНИ АНЬ МИЯНЫН?

Наука юкöнын туясьысь, «Космопоиск» котырöн веськöдлысь Вадим Чернобров уна во нин корсьö важ коми йöзлысь Енсö — Зарни Аньöс, кодöс быттьöкö дзебöмаöсь кытчöкö Сибирö. Сэтчö, кöнì легендаяс серти чукöртöма воддза олöмлысь тöдöмлунъяс. Зарни Аньлöн эмöсь и мöд нимъяс: Сорни Най, Калтась, Гуань Инь, Злата Майя, Речная богиня, Золотая Владычица. Òтияс лыддьöны, мый Зарни Аньöс вайлìсны Китайысь, мöдъяс чужанìнöн шуöны Иранöс либö Индияöс, коймöдъяс – Важ Римöс.

Важ зарни мыгöр йылысь тöдса нин матö сюрс во. Тайö каднас «бергöдìс» юрсö да вежöрсö уналысь.Сы бöрся вöтлысисны йöз вылö усьласьысьяс, казакъяс, аслыспöлöстор корсьысь-яс, лов ышöдысьяс. Унаысь мыгöрсö дзеблìсны вöръясö да нюръясö, бöр ньöблìсны гусялысьяслысь, пышйöдлìсны асыв-вылö да войвылö, кор быдсяма мыгöрсö кутìсны жуглыны. Зарни Аньöс кадысь-кадö корсь-лìсны и кызьöд нэмын. Пöрысьяс шулìсны, мый ёна лёк кадö Россиялы мыгöрыс – бöръя вын, кодì вермас дорйыны странаöс. Но эз дорйы, вöлìны революция, Великöй Отечественöй война… Мыгöр йылысь вель дыр кежлö вунöдìсны. Бöръяысь Зарни Ань йылысь казьтыштлìсны 1961 воын: аддзылöмаöсь Югорияын.

Кымын сёрöнджык казьтылöны Зарни Ань йылысь, сымын водзöджык «йöткыштöны» сìйöс войвывсянь асыввылö. Дерт, мыгöрыд «ас кокнас» оз мун. Сìйöс гусьöн аскöдныс новлöдлöны видзысьяс, кор казялöны зарни бöрся вöтчысьясöс. Но эм и мöд видзöдлас. Вешйö христианстволöн паськалöм вöсна, öд вичко унаысь шыöдчылìс, мед жуглìсны важ йöзлысь став мыгöрсö.

Легендаяс серти, Зарни Аньöс медводз пуктöны Перымö либö Вяткаö. Сэсся сìйö «вешйö» Обдорö, Об юсянь рытыввылö. Бöрынджык «нуöны» асыввылö. Вермас лоны, мый Зарни Ань 16-öд нэм шöрын нин вöлì Урал сайын. Тадз жö важ картаяс серти нэмысь-нэмö асыввылö вешйöма Биармия страна.

Выль туясьöмъяс серти, Зарни Аньлöн туйыс вермас лоны татшöм: Казым ю – Тазовскöй губа – Таймырса Путорана эрд. Но кытысь корсьны талун мыгöрсö? Быдöнлöн – аслас видзöдлас. И быдöн подулалö мöвпъ-яссö аслас корсьöм легендаясöн, мифъясöн, важ олöмысь збыльторъясöн да кывлöмторъясöн.

1990 вося гожöмын Россияысь наукаяс академиялöн мирса литература институтысь экспедиция уджалìс Ханты-Мансийск автономнöй кытшын. Легендаяс серти, сэнì талунöдз на олöны тöдысьяс, кодъяс дзебöны Зарни Аньöс. Но ученöйяс нинöм эз тöдмавны.

2006 воын экспедиция волìс Воркутаö. Корсисны тундраысь сìдз шусяна «котралысь изъяс». Танì нэмсö олысь йöзсянь ученöйяс тöдмалìсны, мый öтарö-мöдарö ветлысь ненецъяс висьтавлìсны аслыспöлöс места йылысь, кытчö и дзебöма Зарни Аньöс. Тайö районсö öнöдз дöзьöритöны, кодì сэтчö пырас — бöрсö оз пет.

2007 воын туясьысь Артур Артеев тöдмалìс öти интереснöйтор: вермас лоны, мый Зарни Аньлысь оланìнсö дзебöны Помöсдìн сиктса олысьяс. Зарни Ань да Помöсдìн сикт костын йитöд йылысь пасйылìс и «Клады ГУЛАГ-а» книга гижысь Альберт Мартыненко. Тайö книгасö гижöма öти врачлöн дневник да пасйöдъяс подув вылын (врачыс Сталин кадö веськалöма лагерö, уджалöма сэтчöс лазаретын). Боль-нича койка вылö пукалысьяс ёнджыкасö сэк веськавлìсны кувсигас нин, и тшöкыда юксисны врачкöд бöръя гуся мöвпъясöн. Тадз врач аслас кöсйытöг тöдмалìс озырлун дзебан 75 места (вöвлöм Сöветскöй Союз пасьта). Тöдмалìс и Зарни Ань йылысь. Кувсигас öти морт висьталìс, мый Зарни Аньöс видзöны Помöсдìнса олысьяс.

Òткымынъяс шуöны, мый Зарни Аньöс колö корсьны Тюмень обласьтысь. На серти, талунöдз эм веськыд йитöд Тюмень да Тибет костын. Найö лыддьöны, мый Зарни Ань – Тибетса «Богиня бессмертия». Сìйö коркö воас Буддалöн тшупöдöдз. 2007 воын Тибетса далай-лама шуис, мый водзö вылö сìйö вермас чужны… нывбабаöн, и тайö лоас Россияын.

«Чеччыштìс» кö мыгöр Урал, сìйöс позьö корсьны Красноярскöй крайысь, Путорана пла-тоысь. Танì öнöдз эмöсь местаяс, кытчö морт эз на сувтлы. Вермас лоны, мый дона реликвия куйлö кутшöмкö гöра пытшкын.

Эм нöшта öти видзöдлас, кодì вермас лоны збыльöн. Колокö, тайö мыгöрыс некор эз и вöвлы? Гашкö, сìйö нэмъяс чöж олìс сöмын йöзлöн вежöрын? Но кор видзöдлан войвывса олысь-яслöн синъясö, тадзи он шу. Найö эскöны, мый Зарни Аньыс эм, и тэ эскан.

Сэк костì Помöсдìн вожын мöвпалöны лöсьöдны том йöзлысь «Зарни Аньлöн туй кузя» туристалан ордым. Мед и корсьысьöны, гашкö, аддзасны. Эштылам шензьыны.

Александр ШЕБЫРЕВ.

 

Комментарии:

Комментарии запрещены.

Свежий выпуск: 25 апреля

Осторожно — мошенники!