Аскиа лунö эскöмöн

Эг и тöдлöй воис тулыс, кöть эськö сiйö, быттьö аркöд венласьöмöн, ыджыдалiс важöнсянь. Полiгтырйи виччысям гожöм, татшöм тöлöн кутшöмöн сiйö лоас. Öд кольöм воын бура тешитiс, ни тшак ни вотöс ни турун пуктöм. Дерт, медся сьöкыд вöлi видз-му овмöс юкöнлы. Кыдзи зэра да кöдзыд гожöм тöдчис налы, кыдзи тöвйисны, кыдзи лöсьöдчöны гöра-кöдза кежлö? Тайö да мукöдтор йылысь висьталiс видз-му овмöс юкöнöн веськöдлысь Анастасия Ревокатовна Ярова.
- Збыльысь, август-сентябрын серпасыс вöлi шуштöм. Весиг районын юöртiсны видзчысьтöм лоöмторъяс кузя режим йылысь. Медся ёна тшыкисны туйяс, видзьяс, муяс. Техника эз сибав лыддьöдлöминъясö, да артмис вöчны кöрымсö коланаысь 70 процентсö. «Помöсдiн» кооператив заптiс тырмымöн, видзасын вöлi и воддза восяыс, да танi мытшöдыс абу. Абу быдöнлöн, но абу лёк серпасыс крестьянин овмöс кутысьяслöн. Медся ёна падмöдiс «Тимшер», «Улыс Воч», «Озъяг» овмöдчöминъясса фермеръясöс, налы турун ковмис ньöбны бокиысь. Сьöкыд серпасыс «Пожöг» кооперативын. Март кежлö кöрымыс тырмас, а апрельсянь скöтöс вердны лоас нинöмöн. Кöсйöны ньöбны сенаж Сыктывкарысь, но артмöны мытшöдъяс вайöмын. Öти тонна сенажлöн доныс вит сюрс шайт, сы мында жö колö вештысьны техникаöн могмöдöмысь.
- Чинтысисны-ö овмöсъяс скöт юр лыдöн?
- Ас овмöсъясын сiйö чинö воысь воö, а ыджыд котыръяс да крестьянин овмöс кутысьяс кутчысьöны.
- Гашкö лöсьöдчöны нин пуктысиг кежлö?
- «Помöсдiн» кооператив ньöбалö нин öти да уна вося турун кöйдысъяс.
- Тi регыд на вöлiнныд Москваын. Висьтыштöй, кодкöд да кутшöм могöн ветлiнныд?
- Республикаса котырын вöлiны видз-му овмöс министерствоысь да сöмын миян районысь кывкутысь йöз. Районсянь петкöдчим районса администрацияысь мутасъясöн сöвмöм кузя юкöнöн веськöдлысь Николай Иванович Пашнин, экономика да вот юкöнöн веськöдлысь Елена Владимировна Цгоева да ме. Ыджыд чукöртчöм вылын сёрнитiсны «Сиктъяс сöвмöдöм да ичöт овмöсъяслöн сöвмöм» федерациялöн программа олöмö пöртöм йылысь. Сы серти нюжöдöны ва да канализация визьяс, керкаяс кыпöданiнъясö вöчöны туйяс. Тайö туйвизьын водзмöстчö миян район. Нöшта, районын медся уна пасйысьöм крестьянин овмöс кутысь да ньöбысь-босьтысь, вöчысь-вузалысь кооператив. Унатор босьтiм аслыным тöд вылö. Шензим, мый шаньöсь Москваса олысьяс, дасьöсь отсавны. Висьталiсны кытчö мунны, кольöдiсны метролöн колана станция дорöдз. Колö жö вöлi лоны сiдзи, мый гортö мунöм водзын öти станция вылын ме воштi сумкаöс, а сэнi став документöй, сьöм, телефон, картаяс да мукöд коланатор. Но час мысти сюрис нин. Öти шань ань аддзис да сетiс дежуритысьыслы. Москваын стрöитчöны ёна да уна, кыпалöны джуджыдысь-джужыд керкаяс, вöчöны выль туйяс. К.А.Тимирязев нима Москваса видз-му овмöс академияын, кытчö и чукöртчылiм, век на пу рамаа öшиньяс, велöдчан гырысь жыръясын да коридоръясын паркета джоджъяс, ыджыд колоннаяс. Бур аслыслыспöлöслуннас и торъялö сiйö мукöд керкаясысь.
Сёрнитiс Марина Дадашова.




