Нимöдiсны войнадырся челядьöс
«Парма гор» юöртлiс нин «Войнаöн нырöм челядьдыр» книга петöм йылысь, кöнi Кулöмдiнын олысь войнадырся челядьлöн снимокъяса олан туйяс да налöн казьтылöмъяс. А тайö пасйöдъясыс сы йылысь, кыдзи июнь 26 лунö Кулöмдiнса культура керкаын нимöдiсны тайö книгасö.
Войнадырся челядь пиысь чукöртчылiсны чая пызан сайö зэв унаöн. На дорö медводз шыöдчис районса администрацияöн веськöдлысьöс вежысь Н.А.Левченко. Сiйö шуис:
-Тайö зэв ыджыд тöдчанлуна книгаыс петiс журналист да общественнöй олöмын зэв зiльысь морт Николай Александрович Лютоевлöн водзмöстчöмöн, кодлы отсасисны медсясö олöма йöзлöн районса котырö пырысьяс. Книгаыс сьöлöмö йиджана, сiйö лоö öнiя том йöзлы аслыссяма велöдчан гижöдöн. Войнадырся челядьлöн олöмыс да уджыс — налы югыд пример. Ёна бур, мый тайö книгаыс петiс Победалы 70 во тыртöм водзын, быттьö лоис сылань мунан медводдза воськолöн.
Н.А.Левченко сетiс ыджыд да тöдчана удж вöчöмысь Н.А.Лютоевлы районса юралысьлысь аттьöалан гижöд. Ачыс водзмöстчысь морт медводз пасйис, мый книгаыс артмис öтувъя уджöн-зiльöмöн. Та вылö мунiс уна кад, ёнакодь лоис ветлöдлыны йöз дорö, корсьны сьöм, но став майшöдланаторсö венiсны, книгаыс петiс.
-Ме нöшта öтчыдысь тöдчöдi аслым, — висьталiс Н.А.Лютоев сёрнитiгас, — мый сьöкыд олöм пыр вуджысь йöз шаньöсь, вежавидзысьöсь, бур вöчысьöсь, удж тöдысьöсь. Найö збыльысь водзö олысь йöзлы пример. Сы вöсна и окотапырысь да кывкутöмöн бергöдiм уджсö, мед тöдiсны на йылысь.
Н.А.Лютоев лыддьöдлiс сьöмöн отсалысь котыръяслысь да торъя йöзлысь нимъяссö. Тайö районса да овмöдчöминса администрацияяс, ас вылö уджалысьяс В.В.Белый, Р.В.Третьяков, В.Н.Сметанин, В.И.Игушев, А.М.Холопов, А.В.Русинов, С.Е.Пономаренко, С.А.Цгоев, И.М. Шахов, Кулöмдiн сельпоса юралысь З.Г.Сухолуцкая, «Лучшие окна» котырöн веськöдлысь В.А.Горелько, торъя йöз — Н.И.Чаланов, Р.А.Азимова, А.А.Кузнецова, Г.А.Кравченко, А.В.Чаланов, М.В.Холопов, З.Е.Гуляева. Вичмöдiсны ассьыныс сьöм Госдумаса депутат А.А.Андреев, Госсöветса депутат А.В.Косов, районса юралысь Д.А.Шатохин, «Кулöмдiн» овмöдчöминлöн администрацияöн веськöдлысь С.В.Рубан. Н.А.Лютоев 40 сюрс шайт чукöртiс ачыс. Сiйö сiдзжö юöртiс, мый водзö кутас уджавны районса медбур йöзöс нимöдöм вылын. Гижис нин Немдiнын чужлöм Сöветскöй Союзса Герой Г.Ф.Тимушев йылысь ыджыд очерк, мöвпалö лэдзны книгаöн. Герой помавлiс Кулöмдiнса шöр школа. Колö лöсьöдны сэтчö сылöн мыгöра пас. Сьöмсö чукöртöны нин.
Сёрнитiс сiдзжö ветеранъяслöн Кулöмдiнса котырöн веськöдлысь Валентина Петровна Нестеренко, кодi и лöсьöдiс книгаыслы подувсö да шыöдчис Н.А.Лютоев дорö. Сiйö пасйис:
-Ми эськö кöсйим вöчны альбом, но войнадырся челядь асьныс корисны лэдзны книга да мунiм тылын ичöтсянь Победа дорысьяслы воча. Аттьö аслыныс, мый сёрнитiсны миянкöд, мыйöн вермисны отсалiсны.
Сiдзжö кыв босьтлiс ветеранъяслöн райсöветса юралысьöс вежысь П.В.Лодыгина, аттьöалiс ветеранъясöс, войнадырся челядьöс олöмын зумыда кутчысьöмысь, челядьöс да том йöзöс бур туй вылö сувтöдöмысь, вереранъяслöн котыръясын водзмöстчöмысь.
Сэсся чукöртчылöм вылö локтысьяс казьтылiсны войнадырся и сы бöрся олöм. Зэв сьöлöмсянь сёрнитiсны Нина Степановна Шебырева, Клавдия Александровна Чисталёва, Пётр Иванович Игнатов, Виталий Степанович Лопырев. Пётр Ивановичлöн быдсöн петiс синваыс, кöть эськö мортыс тайö зумыд, хирургöн уджалiгöн аддзылiс да вуджöдiс ас вывтiыс уна сьöкыдтор.
Быд олöм — ыджыд туйкост вуджöм, позьö гижны роман, но и дженьыдика 176 морт йылысь пасйöмыс — ёна ыджыд буртор. Войнадырся челядьлы дона абу гижöдлöн ыдждаыс, а найöс казялöмыс да пасйöмыс, пыдди пуктöмыс.
Кыв шутöг, войнадырся быд челядьлы вичмис тайö бур бумагаысь вöчöм чорыд вывкыша книгаыс, кодлöн нэмыс лоö кузь. Н.А.Лютоев висьталiс, мый öтиöс козьналiс весиг республикаöн веськöдлысь В.М.Гайзерлы. Книга сiдзжö вичмас сьöмöн могмöдысь став йöзлы.
Войнадырся челядьлысь асланыс сьылöмöн да кывбуръяс висьталöмöн кыпöдiсны ловнысö юрсиктса культура керкаысь да библиотекаысь уджалысьяс. Бура нуöдiс аддзысьлöмсö овмöдчöминкостса библиотекаöн веськöдлысь Галина Егоровна Пашнина.
Пызан сайын пукалöмöн сьылiсны и асьныс войнадырся челядь.
Ме лыдди войнадырся челядьлы сиöм татшöм кывбур:
Сэки танi зэв жö вöлi лёк,
Сэки танi зэв жö сьöкыд вöлi.
Война вайис помасьлытöм шог,
Быттьö эз и сывлы кöдзыд тöлыс.
Вöлi лёк, но гöгöр быдмис нянь,
Вöлi шог, но шыасьлiс и гудöк.
Бöрдiм ми, но нюмдылiс и ань,
Коръясöкö луныс волiс шудöн.
Вермим, вермим омöльяссö ми,
Кыдзи сэки ыджыд пиным шуис,
Сы вöсна мый миян сьöлöм би
Шондiсьыс на ёнджык, гашкö, пуис.
Век öд сувтам кокъяс вылö бöр,
Некор эг на усьлöй дзикöдз лолöн,
Сы вöсна мый миян сьöлöм шöр
Шондi би моз куслытöг жö олö.
Вермам, вермам омöльяссö ми,
Кыдзи коркö ыджыд пиным шуис,
Сы вöсна мый миян сьöлöм би
Шондiсьыс на ёнджык, гашкö, пуö.
Пасйышта, мый аслам мамöй (война сувтiгöн сылы вöлi дас сизим арöс) войнасö вуджис помасьлытöм сьöкыд айлов удж бергöдöмöн, уджалiс весиг вöвлöм Кирда грезддорса Кушманаын нефть корсянiнын, да и война бöрас кусыньтчытöдзыс мыркис кердорса удж — пöрöдчис да увйысис. И ичиньясöй, мамысь дзоляджык Анастасия, Мария да Августа Павловнаяс, кодъяслöн батьныс — Павел Иванович Лодыгин — усис война вылын 1943 воын, дзолясянь жö бергöдiсны сиктса зэв сьöкыд уджтö. Сэки öд колхозад, нянь да мукöдтор быдтöм, турун пуктöм да скöт видзöм кындзи, пöрöдлiсны вöр. Наста ичинь, кыдз ме тöда, асьсö жалиттöг уджöдöм вöсна и кувсис, а Мария да Августа öтарö висьöны.
А мыйта войнадырся челядь район пасьта! Кодi лэдзас мукöдъяс йылысь книгаяссö? Мед эськö лоöны Н.А.Лютоев да В.П.Нестеренко кодь водзмöстчысьяс, кор ловъяöсь на войнадырся челядьыс. Вочасöн öд мунöны жö нин олöмсьыс. И зэв бур, мый татшöмъяссö казьтылiсны минута чöж чöв олöмöн.
К.А.Чисталёва «Войнаöн нырöм челядьдыр» книгаын пасйö, мый колö сувтöдны Кулöмдiнын вöвлöм детдом местаö казьтылана пас. Ме содта, юрсиктын колö сувтöдны и войнадырся челядьöс нимöдан пас. Найö сулалöны сы дон.
Василий ЛОДЫГИН.
Авторлöн снимок вылын: книга лöсьöдысьяс Н.А.Лютоев да В.П.Нестеренко; П.И.Игнатов; войнадырся челядь.
Комментарии: