Безопасные крещенские купания

Купаться можно! Но не всем!

Может показаться, что купание в проруби — простое дело. На самом деле это крайне экстремальная ситуация, стресс. И пренебрежение правилами безопасности чревато последствиями. Главные опасности купания в ледяной воде: сердечный приступ из-за спазма сосудов, судороги, быстрое развитие пневмонии. Хотя, особой техники в процедуре купания нет. Достаточно подойти к процессу поэтапно.

Читать далее

КЫПÖДIС НА ЙÖЗЛЫСЬ ЛОВСÖ

Кулöмдiнын мунiс öнiя выль коми сьыланкывъяслöн «Василей» фестиваль-конкурс.
Январ 13 лунö, кыдзи и век, Кулöмдiнын кызь öтиöдысь мунiс выль коми сьыланкывъяслöн республика тшупöда фестиваль-конкурс. Ассьыныс сьыланкывъяс петкöдлiсны Аныбысь Иван Нестеров, Пажгаысь Николай Хозяинов, Сыктывкарысь Зинаида Пупышева да Михаил Логинов, Сыктывдiн районса Выльгортысь Михаил Оверин, Ирина Чувьюрова да Лидия Логинова, Косланысь Михаил Кукин, Пожöгысь Михаил Шахов, Сосногорскысь Елена Бервено, Кулöмдiнысь Василий Лодыгин, Дереваннöйысь Василий Чувьюров, Койгортысь Марк Новосёлов. Ставыс дас куимöнöсь, унджыкыс видзöдлысьяслы бура тöдсаöсь, сы вöсна мый «Василейлöн» гажа керкаö пырисны сылöн кыптöм бöрын медводдза лунъяссянь.
Сiдзжö бура тöдсаöсь сьылысьяс, кыдзи Коми республикаса народнöй артисткаяс Альфия Коротаева да Лидия Логинова, заслуженнöй артистка Вера Булышева, заслуженнöй артист Александр Кузнецов, сьылан да йöктан «Асъя кыа» государственнöй ансамбльысь сьылысь Яков Чувьюров, Кулöмдiнысь «Июль», Аныбысь «Васильки», Сыктывкарысь «Эжва катыд» котыръяс.
Бурыс сыын, мый быд во петкöдчöны выль авторъяс и сьылысьяс. Пример вылö, зэв аслыспöлöса, сьöлöмсянь мичмöдöма йöзкостса «Руй-руй» сьыланкыв Пажгаысь Николай Хозяинов. Кыпыдöсь вöлiны сiйöс шыöдысьяс — «Межадор» котырысь том сьылысьяс. Татшöм кывкутана гаж вылын медводдзаысь петкöдчисны Пожöгысь зэв на том сьылысьяс Владислава Лопырева да Кристина Третьякова, мыйысь вичмисны козинъяс кыдзи аслыныс, сiдзи и авторъяслы — кывбур лöсьöдысь Анжела Ильиналы да шылад гижысь Михаил Шаховлы.
Тöдчöда, мый тайö «Василей» вылын томлуныс синъясö усис медся ёна. Пожöгсаясысь кындзи сьылiсны да йöктiсны челядь да том йöз Сосногорскысь, казьтылöм нин Пажгаысь, искусствояслöн карса гимназияысь, Кулöмдiнысь, Помöсдiнысь, Югыдъягысь да с.в. Тайö сетiс гажыслы аслыспöлöс кыпыдлун.
Пасъя и верстьö йöзлысь котыръяс. Кыдзи меным висьталiс быдöнлы тöдса Василий Николаевич Чувьюров, медым петкöдлыны «Василей» вылын Виталий Уляшёвлöн кывбур вылö лöсьöдöм «Вöлiм томöсь, мичаöсь» сьыланкывсö, волiсны сы дорö Дереваннöйöдзыс. И вичмöдiс, позьö шуны, дзик бокисалы — Емва карса олöма йöзлöн «Аддзысьлöмъяс» котырлы. Ме вöлi налöн репетируйтчигöн, кор сьылiсны республикаса филармонияысь йöзкост инструментъяса «Зарни ёль» ансамбльлöн ворсöм улö, кодöн веськöдлö республикаса заслуженнöй артист Сергей Гусев, да казялi, мый озджык артмы, но уна йöз водзын сьылiсны, шензьы кöть эн, бура. Пыдди пуктанаöн вöлi сьылöмыс и Сыктывкарысь кызвыннас олöма йöзысь жö «Эжва катыд» котырлöн.
Донъявны кö композиторлöн киподтуй серти, то, менам видзöдлас вылö, медвылi тшупöдын вöлi М.Новосёловлöн В.Лодыгинлöн кывбур вылö «Тувсовъяыс», кодöс сьылiс А.Коротаева — сiдзжö ыджыд енбиа морт. Татшöм сьыланкывъясыс корöны пыдiсянь мöвпыштчывны, донъявны олан туй, вöчны кывкöртöд, кыпавны бурторъяс вöчöм вылö. А видзöдысьлы мöвпавны некор, сiйöс корöны вöчны сьыланкыв кузя кывкöртöдсö пыр жö. И сiйö гöлöсуйтö сэтшöм сьыланкыв вöсна, кодi ышöдö кыпыд ловпас, гажа этшнас. Буретш татшöмöн вöлi И.Нестеровлöн да А.Некрасовлöн «Лида-Лидочка» сьыланкыв, кодöс вайöдiс йöзлöн сьöлöмъясöдз Аныбысь аньяслöн нёль морта котыр. Найö збыльысь öзйöмöн-öзйисны, сьыланкывйыслы, а, сiдзкö и, видзöдысьяслы, асьнысö сетiсны помöдз. Та вöсна кывкöртöдыс зэв гöгöрвоана: сетны налысь козинсö-призсö буретш И.Нестеровлы, мый и вöчис республикаысь Госсöветса юралысьöс медводдза вежысь В.П.Марков. Содта, мый тайö жö сьыланкывйыслы вичмис мöд места.
Гран-при босьтiс «Тадзи шулöмась важöн» сьыланкывйöн (аслас кывбурыс и шыладыс) Л.Логинова. Тайö пöрйö сiйöс ошкис весиг В.Чувьюров, шуис, мый тöдчö вылын культура. Татшöм донъялöмтö сылысь кывлан гежöда. Тадзи жö кывкöртiс жюри, кодöн веськöдлiс республикаысь культураса заслуженнöй уджалысь Н.М.Гнедых. Призсö вичмöдiс республикаса юралысь В.М.Гайзер, кодi тöдчöдiс, мый гажыс збыльысь йöзкостса, ёна торъялö мукöдъясысь, сiйöс колö сöвмöдны водзö.
Пасъям сiдзжö, мый «Нывка-юнь» нюмбана сьыланкывйöн (кывбурыс Александр Некрасовлöн) медводзö петiс М.Оверин. А сьылiс, лöсьöдöмаыслысь этшсö бура восьтöмöн, казьтылöм нин Я.Чувьюров. Коймöдöн «Менам Коми муöй» сьыланкывйöн лоис И.Чувьюрова (аслас кывбурыс и шыладыс).
Торъя номинацияын пасйисны дипломъясöн сьыланкывъяссö Василий Лодыгинлысь, Михаил Кукинлысь, Марк Новосёловлысь, Михаил Логиновлысь, Михаил Шаховлысь, Елена Бервенолысь. Михаил Шаховлы да том сьылысьяслы призъяс öтпырйö вичмисны районса юралысь Д.А.Шатохинсянь да «Коми войтыр» öтмунöмсянь.
Кыдзи пасйи нин, петалiсны да шуисны чолöмалана да аттьöалана кывъяс, сiдзжö вичмöдiсны призъяс да дзоридзьяс республикаса юралысь В.М.Гайзер, Госсöветса юралысьöс медводдза вежысь В.П.Марков, а сiдзжö Госсöветса депутатъяс И.В.Медведев да В.А.Косов, культураса министр А.А.Рудольф, национальнöй туйвизь кузя министрöс вежысь П.В.Габов, «Коми войтыр» öтмунöмöн веськöдлысь С.И.Габов, мукöдъяс. Ставныс вылö донъялiсны «Василейöс» — коми сьыланнога культура сöвмöдысьöс, енбиа том йöзöс быдтысьöс, кыдзи профессиональнöй, сiдзи и асшöр сьылысьяслысь репертуар выльмöдысьöс-озырмöдысьöс.
Пасъя, мый «Василей» вöсна бöръя кадö тöждлуныс тыдалö кыдзи власьт, сiдзи и культура вöсна кывкутысьяс боксянь. Торйöн кö, сылысь материальнöй подув ёнмöдöм вöсна. Гаж öнi позьö видзöдны весиг ывла вылын культура керкалöн стенвывса ыджыд экран вылысь. Культура керка, сiйöс дзоньталöм бöрын, ёна мича лоис ортсысяньыс и пытшкöссяньыс, позьö вайöдлыны кöть мирса тшупöда сьылысьясöс. Сiдз кö нин шуны, та йылысь колö мöвпыштлыны. Абу быть вайöдны, шуам, Францияысь ли Италияысь, а асланым странаысь. Зэв позьö вайöдлыны асланым финн-йöгра вужъя войтырлысь сьылысь-йöктысь котыръясöс, шуам, öти воын кыклаысь — Удмуртияысь да Марий-Элысь, мöд воын — Мордовияысь да Карелияысь и с.в. Панассö пуктылiм нин, кор волiсны ассыныс сьылан да йöктан государственнöй ансамбль котыртiгöн на коми-пермякъяс да петкöдчисны зэв кыпыда. Та вылын колö уджавны праздниклöн дирекциялы, а оз овны сы кежысь, мый эм нин, лöсялiс уна во чöжöн.
Кутшöмкö да тöждлун тыдалö и енби сöвмöдöм, сьыланкыв тэчысьясöс велöдыштöм боксянь. Кутiсны чукöртлыны сiдз шусяна творческöй лаборатория вылö, висьтавны, мыйджык оз тырмы сьыланкывлы, медым веськавны «Василей» вылö. Во гöгöрнад öтчыд, дзик нин «Василей» водзвылын, чукöртчылöмыд этша. Колö велöдчыны, специалистъясöс корлöмöн, ме тöдчöда тайöс, асланым районын. Панасыс эм нин: М.Е.Шаховлöн водзмöстчöмöн ас районса композиторъяс сьылысьяскöд да котыръяскöд чукöртчылiсны да петкöдлiсны гаж. Но колö чукöртчывны оз гаж петкöдлöм, а композиторъяслы аслыныс збыльысь велöдчöм могысь. Тайö велöдчытöгыс томъяс и водзö оз веськавны «Василей» вылö, кыдзи эз веськавны миян районысь таво куимöн. «Василей» — республикалöн тшупöда зэв кывкутана конкурс, и сэтчö колö вöзйыны оз мый веськалö, а бура лöсьöдöмтор.
Колö мöвпыштны и сы йылысь, мыйла дугдiсны петкöдчыны найö, кодъяс йиджисны нин асланыс бур сьыланкывъясöн йöз сьöлöмъясö. Ме тöдвылын кута Александр Уляшёвöс, Александр Шебыревöс, Василий Лютоевöс. Босьтчылiсны гижны сьыланкывъяс Осиповаяс: Людмила Васильевна да Любовь Николаевна, Галина Николаевна Сенькина, нöшта кодсюрö. Кöнöсь найö, мый налы оз тырмы?
Ме сёрнитлi пöшти ставныскöд да кызвыныс шуисны, мый оз колана ногöн (объективнöя) донъяв сьыланкывъяссö жюри. Татшöмыс, шуны кö веськыда, эм. Некод оз сьыв сьыланкывъяс, кодъяслы вичмылiсны гран-прияс да медводдза местаяс сöмын сы вöсна, мый рöдвужныс вöлi ыджыд чинаöн. Сiдзкö, тайö зэв кывкутана юкöнас колö вöчны зэв жö кывкутана вежсьöмъяс. Мыйла таво жюриса юралысьöн лоис эз композиторъяслöн котырöн веськöдлысь либö вежысь — дзик гöгöрвотöм. Василий Яковлевич Гущин, Пётр Васильевич Шучалин, мукöд нималана композиторъяс вöзйылiсны донъявны сьыланыквъяссö аслыныс композиторъяслы, но тадзи вöчны оз ков. Тайö лоас «ас рок» пуöмöн, уськöдас «Василейлысь» тöдчанлунсö, сылысь статуссö. Бурджык вöчны бура кывкутысьöн асланыс удж серти профессионалъясысь жюрисö, не вежлавны сэтысь йöзсö татшöм тшöкыда.
Сёрнитöны вöлi, мед «Василей» мунiс кык воöн öтчыд. Торйöн нин та дор сулалiс республикаса композиторъяслöн котырöн веськöдлысь М.Л.Герцман. Öти вонас пö оз чукöрмы республикалöн тшупöдын петкöдлöм могысь бур сьыланкывйыс. Окота кö пö, то мед коластас кулöмдiнсаяс нуöдöны асьныс. Вöзйылiсны сiдзжö вуджöдны Сыктывкарö. Бур, мый мунö быд во да буретш Кулöмдiнын, кöнi чужис. Тайö туйвизяс кутчысьö и республикаса юралысь. Со мый шуис В.М.Гайзер «Василей» вылын сёрнитiгöн:
-Пöся чолöмала ставнытö гажöн, кодi збыльысь лоис йöзкостсаöн. Буретш та вöсна быд во Кулöмдiнö локтöны авторъяс да сьылысь котыръяс республикалöн став районысь. Но медся тöдчанаыс сiйö, мый татчö зiльöны веськавны томъяс. А тайö висьталö сы йылысь, мый фестивальлöн аскиаыс помасьлытöм. Менам видзöдлас вылö, сьыланкывъяс гижöм медся ясыда висьталö сы йылысь, кыдзи олö-вылö да сöвмö кыв. Йöз кö гижöны кывбуръяс, лöсьöдöны сьыланкывъяс асланыс кыв вылын, то тайö кывйыслöн да вужвойтырыслöн эм пыдди пуктана да ыджыд бурторъяса аскиа лун.
Некымын кыв гажсö дасьтысьяс, пуктысьяс да нуöдысьяс йылысь. Тайö ыджыд тöжднас уна во нин олö Кулöмдiнын чужлöм да быдмылöм Виктор Михайлович Напалков. Донъяны кö тавося «Василей» пуктöмсö, то воддза фестивальяс серти «сюрöссö яйсьöдöмыс» быттьö гöльджык, озджык шыбитчы синъясö, но йöзлысь синъяссö гажöдöм вылö тырвыйö уджалiсны öнiя техникалöн позянлунъяс. Пример вылö, гаж чöж вежласисны ыджыд экран вылын уна рöма серпасъяс, аслыспöлöсöн вöлiны коми йöзлöн важся олöм йылысь гаж восьтан панас, олимпиадалысь би югзьöдöм, челядьлöн — аскиа «Василей» вöчысьяслöн — дзользьöм-гыбалöм. Аттьöалi Виктор Михайловичöс «Василей» вöсна тöждысь да сiйö шуис:
-Кутам мöвпавны асланым гаж йылысь и водзö. Ог кö нö асьным вöчöй, сэсся кодi?
Йöз век элясьöны, мый оз сюр билет, видзöдöны кызвыннас чинаяс да служащöйяс, но ме аддзылi, кыдзи шулöны, и «дзик прöстöй» йöзöс. Дереваннöйса велöдысь Леонид Степанович Нестеров шуис:
-Тöдi кö, мый татшöм кыпыд, эськö видзöдi медводдзасяньыс.
Кыдз шулöны, Дзоль пыдöссянь локтöма сэтчöс юралысь Гелий Иванович Логинов. Ми сыкöд орчча сиктсаяс, бура тöдам öта-мöднымöс да ас мортлысь моз юалi:
-И эз вöв дыш сы ылнасянь кыссьыны?
-Коми сьыланкывъястö ме радейта аттö ёна. Наысь няньысь моз жö он ум. А«Василей» вывсьыс öд кылан выльясöс.
Сёрнитiм ас районса жö (Улыс Вочысь) Мария Алексеевна Плосковакöд, кодi олö Сыктывкарын да тшöкыда гижö «Коми муö». Шуис:
-«Василей» — зэв енбиатор. Сы йылысь колö висьтавны ставлы, мед тöдiс да нимкодясис став республика. Менам сiйö быттьö аслам, сэтшöма йиджис сьöлöмö. Корсяла шоныд кывъяс, мед гижöдсьым тыдовтчис ыджыд гажыс.
«Василейöс» мöвпыштöмсянь кольöм кызь öти вонас сiйöс йöзöдз паськыдджыка вайöдöм могысь гижлi вель нин уна кывбур. Öти, менам чайтöм серти, медшöр, «Василей» и шусьö. Вайöда сэтысь строкаяс:
Ог на му вывсьыс ми бырöй,
Тадз кö юргö парма шöр.
Мед и бара ловным тырас,
Мед и сотчас коклябöр.
«Василей», «Василей»,
Чипöстiн тай, сильööй.
«Василей», «Василей» —
Олан гажöй, нимлунöй.
Век на шуöны, мый «Василей» миян — куим Василейлöн — ним серти. Но збыльвылас сiйö Василей лун серти, кодöс пасйöны январ 14 лунö. Сэки эськö нуöдны и колö, но нуöдöны век важ выль воас пырöмöн, сыкöд йитöмöн, мый лöсялö жö.
Видза колян, «Василей». Локтан воын аддзысьлытöдз.
Василий ЛОДЫГИН.
Читать далее

Василей-2014

Список участников Василея – 2014

Номинация «Обработка коми народной песни»

Читать далее

В Пензе Олимпийский огонь «Сочи 2014» прокатился на тройке орловских рысаков

 

Эстафету Олимпийского огня «Сочи 2014» встретили жители Пензенской области. Главными участниками олимпийского шествия в Пензе стали 205 факелоносцев, вместе они преодолели расстояние в 39,2 км. В числе олимпийских факелоносцев – номинанты Представляющих партнеров Эстафеты «Сочи 2014»: компаний CocaCola, ОСАО «Ингосстрах» и ОАО «РЖД».

Читать далее

Лыддьöй газетлöн локтан номерысь:

— Эжва йывса слава — Лидия Александровна Игнатова;
— Пожöгса шöр школаын велöдчысь Михаил Петросян туялö важ олöм;
— Тöдöй, мый выльыс;
— Тышсö ёнмöдны;
— Бур вылö лачаöн;
— Юралысь ошкис;
— Сöвман туй вылын;
— Пожöгысь Евгений Алексеевич

Читать далее

Свежий выпуск: 18 апреля

Осторожно — мошенники!