Вежöртoмъяслы пыльöм

[ A+ ] /[ A- ]

Тавося июль 1 лунсянь миян странаса дзик став кыйсьысьлы пыртiсны дзик выль вöралан государственнöй билет. Сiйö мед вöлi быть, вöралан котырöн водзынджык сетöм билет вылö ыстысьöмöн кыйсьыны оз позь. Звер-пöткаöс позьö кыйны сöмын госбилетöн, тöдчöдöны вöр-ваын кыйсьöм вöсна кывкутысь государственнöй котыръяс, сы вöсна мый звер-пöткаыс абу кутшöмкö вöралан котырлöн, а государстволöн. Сöмын тайö билетöн позьö ньöбны öружие да регистрируйтны либö водзö нюжöдны регистрируйтан кадсö.
Код тöдас мыйла, но вуджны выль госбилет вылö сетiсны этша кад, и унаöн эз сяммыны босьтны тавося июль 1 лунöдз. Мöд боксянь кö, сетiсны быд кöсйысьлы, да быд кöсйысь и босьтiс, сы вöсна мый эз ков вештыны, сетны сöмын шыöдчöм. Эз ков сдайтны экзамен самяöс ― сiдз шусяна охотминимум, тöдны, кыдзи кутчысьны вöр-ваын. Эз тшöктыны нинöм вöчны вöр-васö дорйöм либö сылы кутшöмкö ногöн отсалöм могысь.
«Тадзтö кö, мый меным членскöй билетсьыс да мыйла нöшта вештыны взнос?» — мöвпыштiсны öткымынъяс да петiсны вöралан котырысь. Вежöраныс эз во, мый госбилет вичмöдöм бöрын сiйöс сетысь органлы вöралысь лоö веськодьöн, вöралысь кольö öтнасöн. Сы вöсна тöждлун ас вылас некод оз босьт, кыдзи тайöс вöчöны общественнöй вöралан котыръяс. Такöд йитöдын ме ог гöгöрво, мыйла колö госбилетыс? Позис сетны кыйсьöм вылö право дзик став йöзлы, кодъяс оз пукавны дзескыдiнын да тыр вежöраöсь.
Кыдз ме чайта, госбилетöн «дурöмлöн» да общественнöй котыръяслысь правояс мырддьöмöн, веськыда кö шуны, найöс бырöдöмöн, «весалöны туй», медым восьтны вöралан частнöй овмöсъяс, кодъясöс вермасны кутны сöмын озыр йöз, и сэтчö найö прöстöй уджалысь мортöс оз лэдзны. Либö лöсьöдасны сэтшöм дон, мый он вермы вештыны.
Та йылысь ёна гижöны газет-журналъясын. Кодъяслы мыйкö вичмö частнöй капиталысь, кыв шутöг, вöралан частнöй овмöсъяс дор. Кодъяс пыдди пуктöны йöзöс, дорйöны прöстöй вöралысьясöс. Öтиясыслы и мöдъясыслы кыв сетö «Российская охотничья газета». Сылöн тавося 46-öд номерын (ноябр 7-13 лунъяс), менам видзöдлас вылö, зэв бур гижöд йöзöдiс биолог-охотовед Евгений Ершов. Со сэтысь юкöн: «Бырöдны падмöгъяс госбилет пыртöмысь да Российскöй Федерациялöн Конституция серти сетны позянлун кыйсьыны прöстöй (уна лыда) вöралысьяслы позьö юр жуглытöг. Та могысь öтувъя кыйсянiнлысь быть сетан медся ичöт ыджда вынсьöдöм кындзи колö вынсьöдны и вöралан общественнöй котыръяслы быть торйöдан ыджда (квота). Та дырйи артыштны котыръясын вöралысьяслысь лыдсö. Но, тыдалö, Госдумаса депутатъяслöн татшöм кöсйöмыс абу. Колö кутны лача сöмын йöзлöн асланыс вежöр вылö, кодъясöс бöръя 20 воöн ёнакодь нин «велöдiсны» быдногыс да асланыс синъясöн бура аддзöны, мый вайисны реформаяс, кодъяс отсöгöн кöсйисны бурмöдны йöзлысь олöм, сетны вöля, бырöдны падмöгъяс, лöсьöдны кокньöдъяс да с.в., а збыльвылас артмис мöдарö. Ме тайöс лыддя вöрса порсьлы пыльöмöн: повтöг пыр пытшкöсас да, кор гöгöр нинöм оз сюр пиньяс улö, тырт кынöмтö поттöдзыс быдсяма чöскыдторйöн, кодöс пуктöма кутшöмкö «бур вöчысь». Но оз гöгöрвоны вöрса порсьяс, мый пырöм бöрын öдзöс усяс да лоöны иган сайын. А мый оз ков пырны, оз нин вермы юöртны аскоддьöмыслы.
Йöзлöн олöмын сiдзжö гöгöрбок пукталöма быдсямапöлöс пыльöмъяс. Первойсö некод мырдöн оз сюй, ставыс вöчсьö ас окота серти, ас киясöн. Восьтöма веськыд туй. Дон вештытöг билет босьтöм бöрын вöралысьяс петасны асланыс котырысь, дугдасны вештыны взносъяс, мыйкö да вöчны вöр-ва дорйöм могысь. Кор оз ло взносъясысь сьöм, кодi и мунö вöрын удж котыртöм вылö, вöралан котыръяс киссясны. Та бöрын воссьö позянлун сетны вöралан котырлысь угоддьöяссö сiдз жö частникъяслы.
Юавла йöзлысь: «Мыйла нö тi ас окотаысь сетiнныд ассьыныд угоддьöяснытö?» А меным шензьöмöн вочавидзöны: «Ми ассьыным угоддьöясысь эг лэдзчысьöй, ми вöралан котыръяслы да сэтчöс чина йöзлы паныд. Мыйла ми кутам вердны дась нянь сёйысьясöс!» Вöралысьяс пиысь унджыкыс оз гöгöрвоны, мый вöралан котыръясын йöз лыд чинöм, непöштö найöс бырöдöм, вайöдö öтувъя угоддьöяс воштöмöдз. Найöс колö могмöдны сьöмöн оз чина йöзлы, а аслыныс вöралысьяслы ― тайö быдсямапöлöс общественнöй котырлöн уджлы подув. Артмöмтор йывсьыс зэв лöсьыда висьталö шусьöг: «Кодi оз кöсйы вердны ассьыс армиясö, то кутас вердны йöзлысь». Вуджöдны кö вöралöм вылö, то позьö шуны тадзи: «Код оз кöсйы вештыны аслас вöралан котырлы, то кутас вештыны частниклы да тöдчымöн унджык (гашкö-и, оз лэдзны ньöти).
Öтувъя общественнöй кыйсян угоддьöяс ― тайö дыр кежлö уна йöзлы сетöм зэв ыджыд озырлун. И котыръясын талун Россия пасьта кызвын вöралысьыс на. Öнi вöралысьяслы аслыныс шуны, колöны-ö налы общественнöй угоддьöяс. На водзын бара восьтiс öдзöсъяссö «пыльöм»: «Пыр, донаöй!»
Вайöдi ыджыда гижöдсö сы вöсна, мый гижысьыс сёрнитантор кузя ыджыд сяма специалист да тöдö ставсö меысь бурджыка. А ме сёрнитi та кузя асланым пыдди пуктана йöзкöд да специалистъяскöд. Со мый висьталiс Помöсдiнса вöвлöм юралысь, öнi татчöс вöралан котырöн веськöдлысь Михаил Васильевич Курочкин:
— Ми, позьö шуны, регыд на чукöртчылiм вöчны асланым уджлы, кыйсьöм-вöралöмлы кывкöртöд. Тыдовтчис, мый öтувъя госбилет босьтöм бöрын 800 гöгöр вöралысь пиысь взнос вештiсны джынсьыс неуна унджыкöн. Видзöдöм серти, водзö вылö взнос вештысьяслöн лыдыс нöшта чинас. Тайö вайöдас сэтчöдз, мый вöралан котыр киссяс да вöрса угоддьöяс бöрся оз ло некутшöм видзöдлас ― вöч мый окота. Либö локтасны озыр дядьöяс да асаласны сэтшöминъяс, кöнi эм на звер-пöтка. Тайö буретш миянладор. Сёрнитам йöзкöд, но весьшöрö. Найö тöдöны, мый вöралан котыр сайын угоддьöяс абу вынсьöдöма, миян кыйсянiнъяс, шуны кö, государстволöн собственносьт да государство йöзлы паныд оз мун.
А со кутшöм видзöдласыс районса охотовед Владимир Александрович Володинлöн:
— «Вöралöм йылысь» выль закон сэтчö пыртöм содтöдъясöн збыльысь веськöдöма сы вылö, медым вöралан угоддьöяс сетны частнöй вöралан овмöсъяс котыртöм вылö. Öти боксянь ме та дор, сы вöсна мый вöралан угоддьöяс бöрся видзöдлас эз ло. Абу вöралысьяслöн да чери кыйысьяслöн районса котыр. Эз лоны местаяс вылын котыръяс. Лицензия абутöм вöсна бöръя котыръяс пöвстысь бырис Югыдъягса, киссян выйын Помöсдiнса. Колö чайтны, дыр кежлö кöртымö сетöм угоддьöясын частник пöрадоксö лöсьöдас. Но сэкжö путёвка вылö кыпöдас сэтшöм дон, мый кыйсьыны окотитысь вештыны оз вермы. Татшöм овмöсъясас кутасны кыйсьыны сöмын сiйöс кутысьлöн ёртъясыс, другъясыс да чина йöз. Та вöсна ме ог ошкы татшöмтортö. Ме сы вöсна, мед государство босьтiс кыйсьöм котыртöмсö ас вылас, кыдзи США-ын, бöр лöсьöдiс кыйдöс примитöм да сыысь вештысьöм, кыдзи вöлi водзтi.
Миян районын вöралан угоддьöяс збыльысь некод сайын абу вынсьöдöма, сiйö государстволöн, но мед эз вöчны мый окота частнöй овмöсъяс котырттöдз, колö тöдчымöн ёнмöдны республикаса вöралан управлениелысь районса юкöнъяс. Ме, пример вылö, районын дзик öтнам. А кöнöсь егеръяс? Та ыджда район вылö колö этша вылö вит морт, мед юксьыны торъя вожъяс вылö. Сэки эськö эз вöчны мый окота. Öнiя ног кутчысьöмöн, зэв унаöн, кöть эз кöсйыны, лоисны браконьеръясöн. Менам жырйын абу весиг телефон, ог нин сёрнит бензинöн, кутшöмкö оборудованиеöн да мукöдторйöн могмöдöм йылысь.
Частнöй овмöсъяслы подув лöсьöдöм мунö нин. Таво видзöдлiсны угоддьöяс (нуöдiсны сiдз шусяна мониторинг) лунвыв районъясын. Миянö кöсйöны локны 2013 воын.
Владимир Александровичлöн висьтасьöм бöрын мöвпалышта ачым. Вöралан овмöс позьö кутны куим ногöн: государстволöн сьöм весьтö, торйöдны ставлы кыйсьöм могысь тырмымöн угоддьö, котыртны частнöй вöралан овмöсъяс. Видзöдöм серти, медводдза кык ногыс оз артмы. Государство вöралан овмöс кутöм ас вылас оз босьт ― ыстысяс сьöм абутöм вылö. Ставлы кыйсьöм вылö йöз лыд серти угоддьöяс торйöдöм бурсö нинöм жö оз сет. Татшöм ногöн водзö некутшöм сöвмöм оз ло, сы вöсна мый оз лоны некутшöм базаяс, угоддьöяс бöрся видзöдöм да дорйöм, звер-пöткаöс рöдмöдöм. И тайö сэк, кор пöшти быд кыйсьысьлöн эм техника (абу сöмын велосипедъяс да мотоциклъяс, но и быдлатi мунысь машинаяс), оптикаöн öнiя выль оружие да мукöдтор. Татшöм вöля дырйиыс он вермы содтыны звер-пöткалысь лыд, найöс кутасны гылöдны весиг орчча частнöй овмöсъяслысь, кодъяс вöрзьöдчасны места вылысь ― вöрсö öд он потш.
Татшöм ногöн кольö сöмын коймöд туй ― котыртны вöралан частнöй овмöсъяс. Таын нинöм лёкыс абу, мöдарö, лоö пöрадок. Но сыын и делöыс, мый йöз та кежлö абу дасьöсь. Ни лов кылöм серти (нэмсö кыйсьылiсны, лэч туйяс кутöмöн вöлiны асьныс кöзяинъясöн, и на тэныд ― ныр водзын öдзöс сиптöм моз ― клоп!), ни путёвкаысь ыджыдсьыс-ыджыд дон вештöмöн. Та вöсна, кыдзи и Евгений Ершов, ме аддза сöмын öти туй: и водзö кутчысьны вöралан котыръясöн, вештыны взносъяс да котыртны угоддьöясын удж, видзöдны на бöрся, нуöдны, кыдзи, шуам, Помöсдiнса котырын, кутшöмкö да мероприятиеяс. Ас окота серти котыртчöм йöзöс закон серти государство дзескöдны оз вермы, мöдарö, сiйö мыджсьö на вылö (котыртiсны весиг общественнöй палата) да паныд оз сувт. Котырын кутчысьысьяслы угоддьöяс сетасны быть, но сöмын котырын кутчысьысьяслы. Со мый вöсна и колö кутчысьны öтув.
Василий ЛОДЫГИН.

Комментарии:

Добавить комментарий

Свежий выпуск: 18 апреля

Осторожно — мошенники!