Сы дорö локтöны окотапырысь

[ A+ ] /[ A- ]

Юрсиктса да и районса олысьяслы бура тöдса Кулöмдінысь Иван Георгиевич Мишаринлöн ним. Буретш сійö котыртіс районын спорт школа, пуктіс ыджыд пай районын спорт сöвмöдöмö. 
Иван чужис Кулöмдінын. Егор Алексеевич батьыс вöлі фотографöн, Агния Егоровна мамыс — вузасьысьöн. Семьяын быдмисны куим ныв да куим пи. 
— Дзолядырсянь сувті лыжи вылö. Миянöс торъя некод эз ышöд — нырччим асьным. Кöкъямыс класса школаын велöдчигöн физкультура велöдысь чужтіс кагаöс, и физкультура урокъяс нуöдны индісны менö, — казьтылiс Иван Георгиевич. — Шöр школаö вуджи да, сэні вöлі нин физкультураысь кык велöдысь. Тöвнас котралім лыжи вылын, мукöд кадсö велöдісны гимнастика. Гожöмнас асьным ворслім футболысь, волейболысь. Быд рыт петавлім важ культура керкадорса паркö. 
Школа помалöм бöрын Иван Георгиевич пырис Ижевскса пединститутлöн физкультура да спорт факультетö. Велöдчис нёль во. Петкöдчис ставроссияса ордйысьöмъясын матö став спорт сикасын. 1971-öд воын локтіс чужан сиктö да кык во велöдіс школаын физкультура, а сэсся босьтісны армияö. Сэні, дерт, спортсменöс казялiсны: во джын служитöм бöрын кутісны мöдöдны быдсяма ордйысьöмъяс вылö дорйыны часьтлысь ним. 
1974 во. Буретш сiйö районса спорт школалöн чужан во. Иван Георгиевичöс корисны партиялöн райкомö да вöзйисны босьтчыны ыджыд удж бердö. Сiйö «сираліс» юрсö да уджалö спорт школаын этшаник костöн матö 44 во. 
Спорт школалысь юкöнъяс восьтісны Помöсдінын (тренерöн уджаліс Николай Павлович Игнатов) да Дереваннöйын (тренерöн вöлі Ким Михайлович Ульянов). И.Г.Мишарин вöлі старшöй тренерöн, а сідзжö спорт школаса директорöн, урчитліс во кежлö, кор да мый нуöдны. 
— Гижсьылiсны зэв унаöн, вöлі 20-30 морта нёль котыр, поснияссянь гырысь классъясöдз, — казьтывлiс Иван Георгиевич. — Лыжиöн котралім Носимын, Сосновкаын, коркö весиг Кужйын. Кулöмдінын öти кадö кытшов вöчлім катыдпомын, сэсся мöдлапöлын. А сідзсö юрсиктын вöлі сöмын школаын физкультура нуöдан кытшов. Вöчны котраланiн «Буранъяс» эз вöвны. Медводз лыжиöн мунлi ачым, а ме бöрся сьöрсьöн-бöрсьöн лымсö талялiсны челядь. Ог нин сёрнит югзьöдöм трасса йылысь — сэтшöмыс эз вöв. Вöчлім öти кадö кык километр кузяöс Кебанъёль дорын, асьным весиг кералім пуяс. Но нимкодясим регыд: кодъяскö сюръяяс вылысь гусялісны проводсö, а сэсся пазьйисны трансформатор будкасö. 
Котравны петавлісны урокъяс бöрын. Босьтлісны лыжи и вит километра котöртлiсны Носимö. Тöвнад пемдö водз, колiс тэрмасьны. Лыжиöн могмöдіс республика, но эз тырвыйö. Котöртас öти котыр, сы бöрын сійö жö ботинкиясöн да лыжиясöн мöд. Вочасöн челядь асьныс ньöбалісны лыжияс, унатор аслас сьöм вылö ньöбис Иван Георгиевич. Сьöкыдлунъяс вылö видзöдтöг, вермылісны республикаса ордйысьöмъясын, кöть сэтчö мунны бур лыжияс чукöртлісны район пасьтаысь. Спорт школаö ветлöдлысьяс вель öдйö шедöдісны медводдза разряд, спортса мастерлысь ним. Вочасöн спорт школа паськаліс, локтісны выль тренеръяс. Эз сöмын котравны лыжиöн, а гожöмнас быть петавлiсны туйö. Велосипедъясöн мунлiсны Помöсдінöдз, сэссянь пыжъясöн кывтлісны Эжва кузя, Кадамö пыралöмöн, Кулöмдінöдз. Ветлывліс морт 10-15. Челядь мунлісны окотапырысь, и бать-мам лэдзлiсны. Сідзжö котыртлісны гожся лагеръяс, и районын, и лунвывса саридз дорö нулöмöн. Öтчыд лагер вöлі Пожöгын. Гожся жар лунö лэччисны купайтчыны. Эз тöдны, мый сэні вöлöма вабергач, кытчö и кыскыштіс öти нылöс. Сійöс дорйыны уськöдчысьöс сідзжö кыскыштіс вабергачö. Иван Георгиевич тайöс казялöм бöрын пыр жö уськöдчис дорйыны, но ачыс «йöрмис» сэтчö. Горöдіс челядьлы, мед сувталасны сьöрсьöн-бöрсьöн кинаныс кутчысьöмöн. Тадзи кыскисны ставнысö. 
Спорт школаын уджалiгöн Иван Георгиевич Валентина Ивановна гöтырыскöд 1984-öд воын юрсиктын лöсьöдiс котравны радейтысьяслысь «Надежда» котыр. Ворсісны и волейболысь. Легöдчисны спорт школаын. Волывлісны сы мындаöн, мый эз весиг тöрны. Волейболысь ворсысь öтувъя котыр петіс вермысьяс лыдö республикаса ордйысьöмын. Быд во май 9-öд лунö нуöдісны котралöм кузя ордйысьöм. Чукöрмыліс 200 мортöдз. Нуöдлісны и волейболысь юрсиктса котыръяс костын ордйысьöмъяс. Ворсiсны почта, школа, райпотребсоюз, районса администрация, партиялöн райком, милиция да мукöд, ставыс 11 котыр. Котравны ветлiсны весиг ставроссияса ордйысьöмъяс вылö. Кулöмдінса котыр йылысь гижлісны «Красное знамя» газет да «Советский спорт» журнал, петкöдліс коми телевидение, висьталіс коми радио. Письмöасьлісны странаын котравны радейтысь мукöд котыръяскöд. Ыджыд гажъяс дырйи, май 1-öд да 9-öд, ноябр 7-öд лунъясö, спортсменъяс вöлiны, позьö шуны, медся унаöн. 
Быд чукöртчылігöн волісны бурдöдысьяс, висьталісны физкультуралöн коланлун йылысь, дзоньвидза олöмö кутчысьöмлöн ыджыд бур йылысь. 
Вöлі кад, кор Иван Георгиевичлы ковмыліс эновны спорт школаын уджалöм, но эз радейтана удж. Носимын Валентина Ивановна гöтырыскöд лöсьöдісны ассьыныс нин лыжиöн котраланiн, сетавны котравны лыжияс, исласьны ватрушкаяс. Медводдза тöв петкöдліс, мый матігöгöрысь сикт-посёлоксаяс радейтöны лыжи. Коланторъяссö ньöбалісны асьныс, «Буранöн» отсаліс Госсöветса сэкся депутат А.С.Безносиков. Иван Георгиевич ас кöсйöмöн бара босьтчис уджавны лыжи радейтысь зонпосникöд, удждон таысь эз мынтыны. Мыйтакö уджалiс Кебанъёльса училищеын физкультура велöдысьöн да кутісны волывлыны весиг сэтысь. Налы вöчис посёлоксянь Носимöдз веськыд ветланiн. Тадзи, аттьö вылö, уджаліс челядькöд квайт во. 
Носимö йöз кутісны волыны окотапырысь, зэв унаöн семьяясöн. Первойсö босьтлісны дон вылö лыжияс Мишаринъяслысь, а сэсся «сюсьмисны» да унаöн кутісны волыны асланыс лыжиясöн да ватрушкаясöн. Иван Георгиевич оз дöзмы, сылы бур, мый йöз оз пукавны гортаныс, а сюртчöны спортö, а медся бур сiйö, мый вайöдлöны челядьнысö. 
Мишаринъяс матö быд вежон нуöдісны кутшöмкö ордйысьöмъяс. Тані муніс Лунвыв электрическöй сетьяслöн (волісны 10 районысь), Н.С.Бажуковлöн приз вылö районъяскостса (воліс матö 250 морт) ордйысьöмъяс. Вермысьяслы козин сетіс ачыс Николай Серафимович. 
Спорт школаö Иван Георгиевич бергöдчис 2010-öд воын. Босьтіс выль котыр, посниясöс. Сетісны лыжияс, но унджыкыс вöлі аслас. 2011-öдын воссис лыжи сеталан выль керка. Орччöн муяс вылö вöчисны котраланін, мый посни челядькöд зэв кивыв — пет да ислав. Но быдтыны бур спортсменъясöс колö «сьöкыдджык» котраланiн — исковтанінъяса и каянінъяса. Та вöсна тшöкыда ветлісны Носимса исласянінö. Та кузя бур Помöсдінса да Скöрöдумса, Пожöгса спорт школаяслы: пет лыжи базаысь да ислась, эмöсь кайны мылькъяс, исковтны крут чойяс. 
Öні Кулöмдінын помаланвыйын лыжи сеталан выль керка да лыжероллерöн котраланін. Иван Георгиевич серти, тайö зэв буртор, öд öні лыжероллеръясöн челядь исласьöны туй вывті. Мый районын лоис татшöм котраланін, пайыс ыджыд Иван Георгиевичлöн, буретш сійö медводз кыпöдіс районса власьт водзын сылöн коланлун йылысь сёрни. 
Комиын лыжиöн котралöм пыртісны национальнöй спорт сикасö, но сöвмöдны сійöс сьöкыд. Волейболысь да баскетболысь кö ворсны колöны сöмын футболка, шорты да кöм, то лыжиöн котралöм сувтö вель дона. Талун спорт школаöн ньöбöм лыжияслöн доныс этша вылö 20-25 сюрс шайт. Та дорö колöны ботинки, пысасянторъяс, бедьяс, мазь, паськöм. Бур спортсменъясöс дасьтöм могысь колö кык гоз. Öтиыс конькиöн моз, а мöдыс веськыда мунöм вылö. Бурджык лыжияс сулалöны 45 сюрс шайт. Эмöсь и донаджыкъяс. И найöс и мукöдтор колö босьтны быть, сы вöсна мый лыжиöн котралöм — войвывсаяслöн оласног. Мöд-кö, Иван Георгиевич дорö челядь локтöны окотапырысь. 
Районса спорт юкöнын артмис Мишаринъяслöн династия. Иван Георгиевичлöн Валентина Ивановна гöтырыс кöть нэмсö уджаліс экономистöн, спортöн «висис» школасянь жö. Öта-мöднысö найö казялісны школаын велöдчигöн, кор ордйысьöмын вермöмысь öтлаын лэптiсны флаг. Валентина велöдчис 7-öд, а Иван 9-öд классын. Сэксянь эз лэдзлыны öта-мöднысö видзöдлас увсьыныс, ёртасисны, а сэсся и öтлаасисны. Валентина сідзжö ёна радейтіс физкультура урокъяс, кодъясöс нуöдіс Александр Николаевич Кипрушев. 
Валентина Ивановна Иван Георгиевичкöд век вöлі орччöн. Сьöкыдлунъяс вöчисны семьянысö зумыдджыкöн, öтувъяöн. Гозъя быдтісны пиöс да кык нылöс. Алексей олö юркарын, Екатерина да Татьяна Кулöмдінын. Нывъяс мунісны бать-мам кок туйöд: Екатерина Ивановна районысь спорт школаса директор, Татьяна Ивановна волейбол да теннис кузя тренер. Сылöн котыр лоö волейболысь ворсöм кузя республикаса котырöн. Унаысь нин ветлiсны ставроссияса ордйысьöмъяс вылö, сямныс öтарö содö. Ыджыд батьлысь да мамлысь кок туйсö талялö Мишаринъяслöн Иван внукыс, кодi велöдчö Сыктывкарса университетын спортлöн факультетын, лыжиöн котралöм кузя спортса мастерö кандидат. Вермыліс республикаса ордйысьöмъясын, ветлывлö ставроссияса вылö. Иван Георгиевич да Валентина Ивановна сылы отсалöны быдторйöн. 
Мишаринъяс ичöтсяньыс новлöдлісны челядьнысö вöр-ваö, узьлісны палаткаясын. Тшöкыда ветлісны пыжöн кыйны чери, вотчыны. Валентина Ивановналы 50 арöс тырöмсянь пыртісны выльтор: быд во чужан лунас семьяöн кутісны петавны Немдін туй кузя велосипедъясöн. Талун кежлö öтарö мунöны 25 километра, шойччöны, юöны чай да локтöны бöр. Кöсйöны воöдчыны öтарö-мöдарö мунöмöн 60 километрöдз. 
Локтан воын районса спорт школалы тырас 45 во. Чукöртчыласны сійöс 10, 20, 25 да мукöд во сайын помалысьяс. Лоас конкурсъяса да сьылан-йöктана гаж. Нимкодьпырысь бергöдчыласны том кадö, эм мый казьтыштны да видзöдлыны: Иван Георгиевич спорт школа воссьöмсянь босьтчис ставсö снимайтны фотоаппарат да кинокамера вылö. Чукöрмис зэв уна, фотояс ыджыд ящик тыр. Иван Георгиевич кöсйö став снимоксö торйöдны вояс серти да вöчавны альбомъяс, öтиöс вöчис нин. 
Районын спорт сöвмöдöмö ыджыд пай пуктöмысь И.Г.Мишаринлы сетісны Кулöмдін сиктса пыдди пуктана олысьлысь, «Физкультураса да спортса отличник» нимъяс. Локтан воын Иван Георгиевичлы тырас 70 арöс. Чайта да, чолöмалöмъяс Георгичлы, кыдзи шуöны спорт школын öнія да вöвлöм велöдчысьяс, локтасны страна пасьтаысь. 
Лидия ЛИПИНА. 
И.Г. да В.И. Мишаринъяслöн чукöртöм да гижысьлöн снимокъяс вылын: 
спорт школалöн котыр дасьтысьö мунны велосипедъясöн май 9-öд лунö 
юрсиктса уличьяс кузя (И.Г.Мишарин медводзын); котравны радейтысьяслöн «Надежда» котырö пырысьяс Ульяна дорын; И.Г.Мишаринлöн кубокъяс.

 
 

Комментарии:

Добавить комментарий

Свежий выпуск: 28 марта

Осторожно — мошенники!