Налöн пайыс зэв ыджыд

[ A+ ] /[ A- ]

Великöй Отечественнöй война кольö пыр ылöджык, но некор оз вун миян пöль-пöчьясöн да бать-мамъясöн ас му дорйöм, сиктса олöм пыкöм. Став йöзöс война шымыртiс öти кабырö. Комиысь война вылö босьтiсны 170 сюрсысь унджык мортöс. Эз кольччы бокö и миян ичöт Сордйыв сикт.
Сэнi олысь Вениамин Иванович Попов ас кадö казьтылiс:
— Миянöс, квайтöд класса велöдчысьясöс, война пансян лунö ыстiсны Кулöмдiнö районса олимпиада вылö. Ме эг мун, лэччи Помöсдiнö. Сэнi улича вылын вöлi дзик öти радио. Сы пыр Молотов юöртiс, мый фашистъяслöн Германия нем виччысьтöг уськöдчис Сöветскöй Союз вылö, тöдчöдiс, мый пеж вöрöгöс лоö вужвыйöн бырöдöма, и Победа лоас миян сайын. Миян сиктсаяс кыдзкö эз на тырвыйö гöгöрвоны лоöмторсö, эз тöдны, мый найöс виччысьö водзын. Мöвпалiсны, мый война мунас оз дыр, уна вылö вежон, öд армия миян ён. Олимпиада вылысь сiйö лунас велöдчысьяс юрсиктысь локтiсны подöн, сы вöсна мый машинасö босьтöмаöсь фронт вылö. А мöд лунас нин война вылö мунны гижöдъяс воисны Миколай Кириллы, Конö Иван Клавдийлы, Вась Сонопейлы.
Сордйылысь, Ягслудабöжысь да Öлекысь война вылö нуисны матö 80 мортöс, 58-öн юрнысö пуктiсны косьясын. Öткымынъяс, кыдзи Иван Кöсьта, воисны ёна доймалöмöн да олiсны регыд. Степан Миколай Москва дорйигöн бура дыр пукалiс голяöдзыс няйт ваа окопын, доймылiс кыкысь, гортас вайисны öдва ловъяöн. Батьыс лэччылiс воча вöлöн да весиг эз тöд писö.
Ягслудабöжысь Мария Петровна Карманова казьтылiс:
— Пыр на вежöрын, кыдзи 1943 вося октябрын фронт вылö Кырнышаöдз колльöдiм 1926 воын чужлöм айловъясöс, кодъяслы сöмын на тырис 17 арöс. Мунiсны Ягслудабöжысь Тима Вась Ёгор, Трöш Иван Вась, Семö Миш (Семö Вась воксö нулiсны водзджык), Петыр Серапим, Опонь Иван Миш, (Ёгор вокыс мунлiс водзджык), Öлекысь Микита Иван Ёгор, Саватей Микайлö (Педöр воксö босьтлiсны водзджык). На кындзи война вылö мунлiсны и Öлекысь Гриша Данил да Гриша Модест вокъяс, Трöш Вась, Ягслудабöжысь Ёгор Иван да Ёгор Данил вокъяс, Митрей Иван Ёгор, Иван Микöлай да Иван Педöр вокъяс, Закар Иван Опонь, Кöсьта Серапим, Иван Опонь, Карп Öльöксан. Некод эз бергöдчы.
Сиктса став айлов удж усис пöрысь йöз, нывбабаяс да челядь вылö. Аргентина Михайловна Карманова синва доршасьöмöн казьтылiс, кыдзи батьсö нуисны война вылö, мамыслöн ки вылö колис вит посни челядь. 1942 воын сiйö пастукалiс Пилöй Варöкöд. Нянь вундöм бöрын мöсъясöс видзисны сю быдтан муяс вылын. Öктыштiсны шеп тусь колясъяс, медым тшыг челядьлы пуыштны рок. Чукöрмис ведра ли унджык, но челядьсö вердöм пыдди йöртiсны дзескыдiнö вит во кежлö: кодкö удтöма. Мамыс кувсис колонияын öкмыс тöлысь пукалöм бöрын. Тшыг челядь колисны öтнаныс. Видзис найöс ыджыд мамыс. Вердны вöлi нинöмöн, асывнас сюяс пачö чугунын ва, солыштас да сiйöс и панявлiсны.
— Тöв кежлö косьтылiм турунъяс, — висьталiс ань. — Чукöртлiм коляоз, лиасьлiм, а тулыснас лым сылöм бöрын лукйысим му вылын, корсялiм сiсь картупель. Сиктса йöзöс тшыгла кулöмысь видзис мöскöн олöм. Миян сiйö вöлi жö. Но быд во государстволы колiс сетны 40 килограмм яй. Öти воын мöсным эз тырсяв, яй эз ло, сетны эг вермöй, и мöснымöс мырддисны. 14 арöсöн мöдöдiсны кер дорö, верстьöкöд орччöн уджалi öкмыс во.
Кирö Анна Игнатовалы пыр кежлö вежöрас колис 1941 вося гожöмын турун пуктöм.
— Ми, 12-14 арöса челядь, кайим Дiнъёль сайö, Юм сёнö, пуктыны колхозлы турун, — висьталiс сiйö. — Сэтчöдз 17 верст. Мунiм подöн. Вöлi сöмын öти верстьö морт — сьöкыд пеля Петыр Петыр. Воим рытъявыв, кулим сюмöд, вöчим узьлан чом. Войнас чорыда гымалiс да зэрис. Кöнкö матын гораа буксiс сюзь. Повзим ёна, бöрдiм ставöн. Айлов узис-нистiс, нинöм эз кыв. Видз вылын олiм гожöмбыд, турун пуктöм эштöдтöдз. Нöшта вöчим школалы пес.
Нэм кежлö колис синъяс водзас война вылö батьсö колльöдöм Нина Клавдиевна Поповалы. Тайö вöлi 1941 вося гожся лунö. Ниналы сэки вöлi кöкъямыс арöс.
— Батьлы, Клавдий Иванович Поповлы, киас сетiсны война вылö босьтан гижöд, — казьтылiс ань. — Ме сэки, дерт, нинöм на эг гöгöрво: кытчö сiйöс мöдöдiсны, мыйла Кулöмдiнöдз мунiс верзьöмöн. Оз вун, кыдзи бать салдат паськöма (велöдчылiс армияын да вöлi младшöй лейтенантöн) пукалiс Смородина вöв вылын, лэччывтöг кутыштлiс миянлысь кияснымöс, сэсся вачкыштiс вöвлы бокас и — бöрсяньыс колис сöмын бус. Мамö эськö котöртiс на конюшня дорöдз да суан öмöй? Батьсянь волiс сöмын öти юöр. Открытка вылын вöлi гижыштöма: «Мöдöдi тiянлы 100 шайт». Сы бöрын эз волы нинöм. Горш война ньылыштiс сiйöс — сiдзи и вошис. Куим челядя мам уджалiс водз асывсянь пемыд войöдз. Ми, дерт, отсасим, бергöдiм уна сьöкыд удж. Бура помнита Победа лун. Асывнас мунiм школаö да сэнi и висьталiсны, мый помасьöма война, весиг эз велöдны. Ставным лэччим Помöсдiнö. Вöлi зэв кöдзыд, пöльтiс вой тöв. Школа дорын юргисны шыладъяс, чукöртчис уна йöз. Ставныс гажöдчисны, сьылiсны. Ми ёна кынмим, но сьöлöм вылын вöлi кыпыд. Эз эскыссьы, мый война кусiс.
Со тадзи олiсны миян да уна мукöд сиктса йöз. И налöн зэв ыджыд пайыс, мый шедiс Победа.
Нина КАРМАНОВА.
Гижысьлöн снимокъяс вылын: М.П.Карманова; А.М.Карманова; А.К.Игнатова.

Комментарии:

Добавить комментарий

Свежий выпуск: 28 марта

Осторожно — мошенники!