Кутас юргыны бöр чужанiнас

[ A+ ] /[ A- ]

Кыдзи юöртлiм нин, öнiя коми сьыланкывъяслöн «Василей» фестиваль-конкурс, кыдзи и пыр, мунiс январ 13 лунö. Таво ― Сыктывкарын, сы вöсна мый эз эштöдчыны юрсиктса культура керка дзоньталöмöн. Татшöм ногöн ыджыд гажсö видзöдiсны тöдчымöн унджыкöн, öд сiйö мунiс республикаса опера да балет театрын, йöзыс вöлi зал тыр, кытчö тöрö 760 морт.Василей-13
Киясас ичöт Василейöн ― 20 во сайын чужöм кагаöн (аканьöн) ― ыджыд гажсö восьтiс Кулöмдiн районса юралысь Д.А.Шатохин да тöдчöдiс, мый «Василей» — Эжва йывса ловби, и сiйö водзö вылö кутас мунны ас чужанiнас.
Гаж мунiс кык юкöнöн матö нёль час. «Василейлöн» 20 вося юбилейкöд йитöдын режиссёр В.М.Напалков котыртiс кыдзи выль, сiдзи и сьöлöмъясö бура нин йиджöм сьыланкывъяс петкöдлöм. Конкурсын юргисны сьыланкывъяс Сыктывкарса, Кулöмдiн, Мылдiн, Изьва, Лузаберд, Удора, Сыктыв, Сыктывдiн, Кöрткерöс да Койгорт районъясса авторъяслöн да сьылысьяслöн. Петкöдчысьяс лыдын вöлiны кыдзи бура тöдса нин асшöр композиторъяс, сiдзи и выльяс, медводдзаысь петкöдчысьяс.
Медыджыда мойвиис Сыктывкарысь видзöдысьяслы да сьыланкыв радейтысьяслы зэв бура тöдса асшöр композитор, Россияысь культураса заслуженнöй уджалысь Пётр Шучалинлы, кодлы «Асыв бара локтiс» сьыланкывйысь (кывбурыс Константин Сердитовлöн, сьылiсны Пётр Шучалин да Коми республикаса народнöй артистка Виктория Пыстина) вичмис гран-при.
Медводдзаöн лоис Лузаберд районысь Николай Черных. Сылысь «Медмича ныв» сьыланкывсö (кывбурыс республикаса народнöй поэт Серафим Поповлöн) петкöдлiс искусствояслöн колледжысь «Коми сьылан» котыр. Жюри, кодöн веськöдлiс республикаса композиторъяслöн котырöн веськöдлысь М.Л.Герцман, мöдöн шуис Изьва районса Шельяюр посёлокысь Таисия Чаплыгинаöс, кодi «Бöрдысь сьöлöм» сьыланкывйöн петалiс ачыс. Коймöдöн лоис Сыктывкарысь Максим Уляшёв, кодi Пётр Бушенёвлöн «Гожся зэр» кывбур вылö сьыланкыв петкöдлiс ачыс.
Видзöдысьяслысь приз, кодi вичмис Сыктывдiн районса Выльгортысь Ирина Чувьюровалы «Гынсапöг» сьыланкывйысь (кывбурыс аслас), вичмöдiс республикаысь Госсöветса юралысь Игорь Ковзель. Тöдчöдам, мый сьылiс республикаса заслуженнöй артист, драма да шылад театрын ворсысь Александр Кузнецов, кодлöн сьылöм помысь видзöдысьяслöн приз кольöм воын вичмылiс «Тэрыб дадь» сьыланкывйысь асшöр композитор Михаил Оверинлы (кывбурыс Лидия Логиновалöн).
Колö пасйыны, мый конкурсö ассьыныс пай пуктiсны миян районса композиторъяс: сьыланкывъяснысö петкöдлiсны Дереваннöйысь Василий Чувьюров, Аныбысь Иван Нестеров, Кекурысь Михаил Шахов. Кык кывбурыс Василий Лодыгинлöн, öти Сыктывдiн районса Александр Некрасовлöн. Сьылiсны Наталья Траилина, Аныбысь «Васильки» квартет, Кулöмдiнысь «Июль» котыр. Ставныслы вичмисны дипломъяс. Содтам, мый муслун йылысь медбур сьыланкыв вылö номинацияын вермис М.Шахов «Лымсö эськö окалi» сьыланкывйöн (кывбурыс В.Лодыгинлöн). Торйöн колö пасйыны Иван Нестеровöс, кодi воысь воö кутiс петкöдчыны конкурсын, некымын воöн лöсьöдiс пыдди пуктана сьылысь котыр. Сэкжö пасъя, мый районлöн енбиыс тырмымöн, медым «Василейын» петкöдчисны унджыкöн, петкöдчисны выльяс. Бöръя кадö татшöмъясыс абуöсь.
Озыр вöлi «Василейлöн» мöд юкöныс, кöнi юргисны кызь воöн чужöм медбур сьыланкывъяс. Коми республикаса народнöй артистка Лидия Логинова медводз сьылiс Василий Гущинлысь (кывбурыс Галина Бутыревалöн) «Кежав таладор» сьыланкыв, кодi лоис олöмысь мунöм нин композиторъясöс ― Лидия Чувьюроваöс, Борис Тюрнинöс, Василий Марсовöс, Михаил Скомороковöс, Зинаида Сидороваöс, Игорь Пироговöс, а сiдзжö поэтъяс Серафин Поповöс, Геннадий Юшковöс, Альберт Ванеевöс, Юрий Васютовöс да Александр Лужиковöс — öтпырйö ыджыда пыдди пуктöмöн да югыда казьтыштöмöн.
Та бöрын юргöм 21 сьыланкывйысь, менам видзöдлас вылö, йöзöн медся пыдди пуктанаöн вöлiны Михаил Оверинлöн «Менам чужанiнын», Пётр Шучалинлöн «Еджыд Райда», Василий Гущинлöн «Васьö-касьö», Любовь Глазыриналöн «Василиса», Борис Тюрнинлöн «Ме кö эськö тэнад вöлi» сьыланкывъяс.
Ог гöгöрво, мыйла эз сьывны Василий Чувьюровлысь ни öти сьыланкыв, сы вöсна мый тайö «Василей» вылын 75 арöс тырöмöн чолöмалiсны сiйöс эз сöмын ёртъясыс да бур йöз, но и республикаса юралысь В.М.Гайзер да Кулöмдiн районса юралысь Д.А.Шатохин, вичмöдiсны и козинъяс. Мед эськö юргис Александр Лужиковлöн кывбура «Пипилiстi сöкöлöй» сьыланкыв, кодi лоö, бара жö менам видзöдлас вылö, нималана асшöр композиторлöн медбур сьöлöм петасöн.
Эз кывны сiдзжö сьыланкывъяс сэтшöм пыдди пуктана авторъяслöн, кыдзи Гений Горчаков, Гелий Кочанов, Александр Уляшёв, Алексей Ген, Ирина Латкина. Та пыдди öткымын композиторъяслöн юргис некымын сьыланкыв. Кыв шутöг, гаж пуктысьлöн аслас видзöдлас, но ме мöвпала, мед ставыс вöлi мортногса.
Кыв шутöг, кызь во сайын мöвпыштöм гажнымöс ёна пыдди пуктöны йöз. Кыдзи юöртiс «Республика» газет, ас районысь лэччылiс карöдз 250 гöгöр морт. Но зэв бур, мый сiйöс пыдди пуктö и власьт, кодi аддзö, мый сiйö нимöдö республикаöс, да та вöсна век мыйкö вичмöдö районлы. Республикаса юралысь В.М.Гайзер сёрнитiс со кыдзи:
— «Василей» — Кулöмдiн районлöн зэв ыджыд озырлун. И локтан праздник лоö сэнi. «Василейöс» чужтысьяс мöвпыштлiсны сiйöс йöзкостса праздникöн, и мед сiйö сэтшöмöн коляс. Быд во тайö гажыс йиджтысьö морт дiнö шаньлунöн, чужан кыв да чужан му дiнö муслунöн. Таысь аттьö абу сöмын авторъяслы да сьылысьяслы, но и «Василейлöн» «батьяслы»: Гущинлы, Чувьюровлы, Лодыгинлы. Тайö гажсö колö петкöдлыны республикаса став йöзлы. И öнi «Василей» вермас «ветлöдлыны» республикаöд да вайны выль коми сьыланкыв радейтысьяслы нимкодьлун, сы вöсна мый Кулöмдiн районса культура керкалы вичмöдам автобус ньöбöм могысь сертификат.
Сертификатсö босьтiс районса юралысь Д.А.Шатохин. Выль автобус зэв лöсялас новлöдлыны сьылысь-йöктысьяслысь котыръясöс петкöдлыны гаж, кодöс лöсьöдасны «Василейöн» чужтöм сьыланкывъяслöн подув вылын. Колö чайтны, сiйö судзсяс и мукöдпöлöс гажъяс котыртöм вылö.
Öнi некымын кыв «Василей» вылö аслам видзöдлас йылысь. Бур сiйö, мый гажыс вöлi эз фонограмма, а «ловъя» шыяс улö: ворсiс республикаысь пыдди пуктана уджалысь С.В.Гусевлöн веськöдлöм улын «Зарни ёль» котыр. Сiдзжö бур мöвпыс М.Л.Герцманлöн, кодi вöзйис пасйыны медбур кывбурлысь да музыкалысь авторъясöс. Ошка кывкöртöд, мый выль сьыланкывъяса йöзкостса гажсö колö нуöдны сылöн чужанiнын ― Кулöмдiнын. Вöзъя «паськöдыштны бордъяссö» «Василейлысь»: сетны позянлун, медым петкöдчисны асланыс сьыланкывъясöн и Россиялöн финн-йöгра республикаясысь рöдвуж кывъя войтыр. Шуам, медводз позьö корлыны Перым мувывса комиясöс, кодъяскöд босьтчылiм нин ёртасьны, а сiдзжö удмуртъясöс да мордваöс. Позьö корлыны и Урал сайса комиясöс, пример вылö, Тюмень обласьтса Ялуторовскöй районысь. «Народъяслöн ёртасьöм» пыдди («Василей» вылын петкöдчылiсны весиг чиганъяс), менам видзöдлас вылö, тайö лоö коланаджык да миян мывкыдлы лöсяланаджык.
Сiдз кö нин шуны, колö чукöртчывны да сёрнитны, мый вöчны водзö. Тайö могыс да тöждыс ставлöн, кодъяс кывкутöны коми войтырлысь оласног кутöм да сöвмöдöм вöсна.
Василий ЛОДЫГИН.

Комментарии:

Добавить комментарий

Свежий выпуск: 25 апреля

Осторожно — мошенники!