КОЛИМ ДЗОЛЯ КÖШЫНÖСЬ

[ A+ ] /[ A- ]

Республикаса «Красное знамя» газет йöзöдлiс журналист Валерий Туркинлысь «Зеркало нашей репутации» гижöд, кöнi сiйö лыддьöдлö, кодöс нималана йöз пöвстысь позьö шуны республикалöн чужöмбанöн. Орччöн нималана йöзлöн вочакывъяс. Быдöнлöн аслас видзöдлас, сы вылö и торъя йöз, но лолöс уськöдiсны архитектор Альберт Ракинлöн татшöм кывъяс «…А ачыс Коми республика дзикöдз воштiс ассьыс чужöмбансö финн-йöграöс дöзмымöн нин петкöдлöмöн». Виччыси, мый комияс пöвстысь ыджыда пыдди пуктан йöз шуасны та кузя ассьыныс кыв, виччыси тайöс, но некод нинöм эз шу да гижа ачым.
Коми-ö тайö Ракиныс, ме ог тöд, но кöть и абу коми, оз жö позь тадзи сёрнитны республика йылысь, кодлöн вужвойтырыс коми, пырö финн-йöгра котырö да кыдзи уна дзоридз пöвстын аслас рöма, кöсйö лоны сöстöмöн, мичаöн, йöзлы синъяс уланыс усянаöн. Республикаса власьт тöдвылас кутö тайöс да вöчö тайö туйвизь сертиыс оз «дöзмымöн», а сöмын на мыйсюрö. Бöръя кадся медся тöдчанаторйöн лоö Сыктывдiн районса Ыбын этнокультурнöй шöрин восьтöм да «Ыбица» фестиваль нуöдöм, кодi пыр чукöртö унджык йöзöс, и верма эскöдны, мый оз сöмын финн-йöгра лыдö пырысьясöс.
Öта-мöд дорö волöм (миян республикаса котыръяс ветлöны жö рöдвуж кывъя войтыръяс дорö), кольöм кадöн, оласногöн, культураöн тöдмасьöм, став бурсö босьтöм сöмын озырмöдö да сöвмöдö, а оз ло сьöм шыблалöмöн, кыдзи чайтöны öткымынъяс. Босьтны кö литература, кодi меным, кыдзи гижысьлы, матынджык, ас кадö финн-йöгра войтырлöн чукöртчылöм вылö ветлi Ижевскö, кöнi тöдмаси сэтчöс гижысьяскöд, кылi, кыдзи юргö удмурт кыв, мыйтакö тöдмаси налöн оласногöн. Тайö отсалiс меным удмурт кыв вылысь вуджöдны нималана поэт Михаил Петровлысь «Италмас» поэмасö коми вылö. Тадзи ёртасьöны и мукöд гижысьяс да вуджöдöны мукöд кывъяс вылысь медся тöдчана кывбуръяс, поэмаяс, висьтъяс, кодъяс петöны «Войвыв кодзув» журналын. Рöдвуж кывъя войтыръяскöд ёрта йитöдъяс кутöны сiдзжö литература туялысьяс, унапöлöс юкöнын учёнöйяс, искусствоса уджалысьяс да с.в. Тайö ёртасьöмыс — аслыспöлöс шондi, сiйöс миянлысь мырддьöм лоö сьöлöмнымöс кынтöмöн.
Политика боксянь та йылысь ог кöсйы сёрнитны ньöти, но тöдчöда, мый рöдвуж кывъя войтырлы кутчысьны öтув, тöдны öта-мöдлысь олöм зэв кивыв. Мукöдлаысь казялöм буртор вылö позьö веськöдны ас республикаöн веськöдлысьясöс. Ставсö пыдiсянь подулалöмöн, аскиа лун артыштöмöн. Мöд делö, мунасны-ö найö та вылö, колö-ö налы тайö, мыджсясны-ö асланыс веськöдлiгöн та вылö.
Менам видзöдлас вылö, мыйтакö да быть мун, сы вöсна мый власьт да коми войтыр костын йитöдъяс вылö öнi видзöдöны оз сöмын комияс, но и накöд öти вужйö пырысь войтыр да вермöны веськыда шуны тайö власьтыслы, мый найö мöвпалöны сы йылысь. Шулöмаöсь, мый йöз манастырö аслад уставöн оз пырлыны, но тайö абу миян сёрнитантор йылысь. Сёрниыс мунö оз государственнöй делöясö суитчöм, а отсöг йылысь. Зэв бура артмис, мый ас кадö финн-йöгра войтыр öтувтчисны да эм на вöсна тöждысьысь, туйсö водзö индысь международнöй комитет, кодöн веськöдлö миян республикаысь морт, Госсöветса юралысьöс медводдза вежысь В.П.Марков, кодi дыр веськöдлiс асланым «Коми войтырöн», вöлi став тайö делöяс кузя водзмöстчысьöн. Миян странаын власьт ёнасö эз и велавлы либö эз кöсйы пыдди пуктыны общественнöй котыръяслысь кöсйöмъяссö (öнi В.В.Путин зiльö ловзьöдны тайö юкöнсö), но мукöд странаясын, торйöн нин рытыввывсаясын, налöн шуöмторъяс зэв на и лоöны олöмлöн подулöн. И миян власьтлы примерсö лоö босьтны быть, мöд ногыс сыкöд оз кутны ёртасьны. Тайöс тöдвылас кутö и республикаса власьт да зiльö бурмöдны тайö юкöнын удж, медым, öти-кö, петкöдчыны бур боксянь, мöд-кö, таысь босьтны кутшöмкö да бур аслыс. И тайö бурыс артмö оз сöмын культура, а олöмлöн став юкöнын. Финн-йöгра войтыръяслöн öтувъялун подув вылын ёнмöны йитöдъяс оз сöмын странапытшса регионъяскöд, но и сэтшöм странаяскöд, кыдзи Финляндия, Венгрия, Эстония.
Тi, тöдöмысь, казялiнныд, мый миян республикаын, торйöн кö, Сыктывкарын, то и делö овлöны международнöй тшупöда чукöртчылöмъяс, кыдзи культура, сiдзи и экономика юкöнса сёрниясöн. Овлöны сы вöсна, мый республикалöн сiйö либö мöд туйвизь кузя эм мукöдъяс серти ыджыдджык опыт. Торйöн нин ыджыд шедöдöмторъяс миян учёнöйяслöн мупытшса озырлунъяс корсьöмöн, кольöм кад туялöмöн. Вылö донъялöны культура юкöнын да спортын шедöдöмторъяс. Паськыда тöдсаöсь гижысьяс Геннадий Юшков, Иван Торопов, Альберт Ванеев, спортсменъяс Раиса Сметанина, Василий Рочев, Николай Бажуков, серпасалысь Рем Ермолин, учёнöйяс Валентина Витязева, Элеонора Савельева, литература туялысь Анатолий Микушев, композитор Александр Осипов да мукöдъяс, ог кут лыддьöдлыны ставнысö, кодъяс пуктiсны ыджыд пай ассьыныс юкöнъяс сöвмöдöмö быдлунъя удж вöчöмöн. Дерт, миянлысь республиканымöс медводз тöдöны, мый танi эм «Монди Сыктывкарса ЛПК» компания (водзтi нимавлiсны и Сыктывкарса механическöй завод, Сыктывкарса вöр пилитан завод, из шом перъян Воркутаса шахтаяс), но бöръя кадö страна пасьта донъялöм кутiс мунны мöд ногöнджык, да республикаöс öнi медсясö тöдöны сы серти, мый танi мунöны «Сыктывкарса тулыс» да «Ыбица» фестивальяс, лыжиöн котралöм кузя чемпионатъяс, танi эмöсь «Маньпупунёр» из сюръяяс, йöраясöс рöдмöдан Печора-Ылыдзса заповедник да с.в. И миянлысь районнымöс тöдöны оз кубометръяс да тоннаяс, а сы серти, мый танi быд во овлö öнiя выль коми сьыланкывъяслöн «Василей» фестиваль-конкурс, эм Кадам ты, кытчö волöны шойччыны мир пасьтаысь.
Республикаö волысьяс сёрнитöны оз Ракин моз, а мöдарö: тiянын пö национальнöйыс этша. Найö, дерт, кутöны тöдвыланыс, мый усьö синъяс уланыс. Миян районъясын да каръясын, тшöтш и юркарын, зэв этшаöсь коми национальнöй серъяс, чуксалан, юöртан гижöдъяс. Учреждениеясö, лавкаясö да мукöдлаö пыранiнъясса гижöдъясын тырыс öшыбка. Ветлысь-мунысь коми йöзöс дöзмöдöны туйбокса пасъяс вылын öшыбкаясöн гижöм сикт, посёлок, грезд, ю, ёль да шор нимъяс. Миян районын эм весиг англия ногöн «Ньывсер» пыдди «Ньюшор». Ю, ёль да ты нимъяс рочöн гижöны кык пöвстöн. Правильнöясö, колö гижны «Река Кулöм», а оз «Река Куломъю». Сэтчö жö, «Кулöм ю»-сö колö гижны торйöн, кыдзи и «Эжва ю», «Москва ю». Та йылысь помся гогналöны «Коми му» газетын, а бурланьö вежсьöмыс абу гыж мында. Коми вылын татшöм сяма гижöдъяссö колö вынсьöдны та вылö лöсьöдöм котырлöн ли комиссиялöн видзöдлöм бöрын, а оз вöчны, кодi кыдзи сяммö. Мыйла öнiöдз абу татшöм котыр-ыс — гöгöрвотöм.
Менö ёна майшöдлö сiйö, мый унатор оз вöчсьы ас районын, кöнi ми, комиясыс, кык-коймöд пайыс на. Коми кыв вылын мый вылö кö ышöдан, туйдан, йöз дорö шыöдчан гижöдъяс, кодъяс вöлiны на Сöветъяслöн кадö, öнi ывла вылын абуöсь. Этша мый коми вылын велöданiнъясын, гажöданiнъясын да уна йöзлöн мукöд чукöртчыланiнъясын. А мыйла абу — зэв гöгöрвоана: таысь оз стрöга юавны ни меставывса юралысьлысь, ни школаса директорлысь, ни вöр лэдзан ли видз-му удж вöчан котыръясöн веськöдлысьяслысь, ни нöшта кодлыськö: «Колö вöчны»! — тöдчöдас вылысджык тшупöдса кывкутысь морт, и та вылын ставыс помасьö. Электропроводка выльмöдтöмысь, биысь видзчысян правилöяс серти öдзöсъяс паськöдтöмысь вермасны вöчны стрöг гижöд ли «мырддьыны» премия, а таысь — оз, позьö «узьны» водзö.
Кыдзи тöдса, республикаса власьт сетiс позянлун велöдны коми кыв кык программа серти. Öти сертиыс колö сöмын неуна тöдыштны, а мöд сертиыс велöдны тырвыйö. И мый жö? Кокньöдчисны, весиг миян районын, кодi, кыдз ме пасйи нин, збыльвылö коми на, коми кыв, кыдзи öнi, шуöны, «пыдiсянь» велöдöны сöмын джын школаын. Мен гöгöрвоана на, мый коми кыв оз кыв урокъяс костын Югыдъягса ли Тимшерса школаын, но оз кыв сiйö и Кулöмдiнса шöр школаын, кор статистика серти (босьтöма Кулöмдiн сиктлöн сайт вылысь) юрсиктын став йöзысь 70 процентыс коми. Татчöдз вайöдöмыс бать-мам да школа сайын, кодъяслы государство аслас законъясöн да правöвöй документъясöн индö быдтыны да велöдны челядьöс чужан му да чужан кыв дiнö муслунöн.
Миян район медся на коми да республикаса гижысьяслöн котыр кутö лача буретш Эжва йыв вылö, мый буретш татысь петасны водзö коми гижысьяс. Оз весьшöрö. Бöръя кадö лоис Россияса гижысьяслöн котырö пырысьöн Александр Шебырев. Декабрын примитас аслас радъясö республикаса гижысьяслöн котыр Иван Ногиевöс. Котырлысь кывкöртöдсö сэсся вынсьöдас Москва. Öтарö содам, таысь нимкодь, но öд и майшöдлö унатор. Медводз сiйö, мый öтарö чинö гижны босьтчысьяслöн лыд. Кольöм нэмлöн 80-90-öд воясын кö школаын велöдчысьяс пöгибö воштылiсны асланыс гижöдъясöн (редакцияö волiс пöшти быд лун), то öнi зэв нин воас тöлысьнас некымын гижöд. Редакция водзö нуöдö ассьыс (колö чайтны, и государстволысь) туйвизьсö, велöдö гижны босьтчысьясöс, найöс редакцияын чукöртлöмöн. Этшаник гижысьяснад эськö тадзсö вöчны позянлуныс абу, да отсалö велöдан управление. Сэтчöс уджалысь Галина Александровна Корецкая вичмöдлö велöдчысьяслысь гижöдъяс, кодъясöс найö ыстöны управлениеöн нуöдан конкурс вылö. Эз кö быттьö вöвны тайö гижöдъясыс, то велöдны эськö эг вермöй. Öнi велöдам Александр Васильевич Шебыревкöд, а водзынджык, кор редакция бурджыка олiс сьöмöн, корлывлiм гижысьясöс Сыктывкарысь. Öнi сьöмöн отсалö национальнöй туйвизьлöн министерство, унджыкыс мунлö велöдчыны волысьяслысь кывбуръяссö да висьтъяссö öтувъя сборникын лэдзöм вылö. Татшöмсö лэдзим витöс нин, таво петiс «Олан ру».
Ме зэв гöгöрвоа, мыйла гижöны этшаöн. Висьталi нин, этшаджыкöн кутiсны лючки велöдны коми кывсö, а сiйöс тöдтöг гижны он вермы, артмас «кыдъя рок», кутшöмöс öткымын авторъяс «пулöны» жö. Сэсся меным висьталiсны, мый дугдiсны вештысьны челядькöд уджалöмысь, литературнöй кружок нуöдöмысь либö мöд ногöн гижан уджö велöдöмысь. Кыдзкö весиг оз эскыссьы, öд тайö сiйö жö содтöд тöдöмлунъяс сетöм, кодысь, ме зэв бура тöда, вештысьöны. Чайта да, «мыжа» и интернет. Öнi гижöд «мöдöдöны» сэтчö, а оз редакцияö. Майбыр, мый окота да кыдзи окота, сiдзи и гиж, оз ков кывзыны некутшöм редакторöс ни гижысьöс. Быдöн Пушкин, Лермонтов да Есенин. А збыльвылассö — кызвыныс лöп.
Ме ог чуксав кыпöдны тайö юкöнас революция да мырдöн босьтчöдны велöдысьясöс и велöдчысьясöс, культураса уджалысьясöс, газет да журнал вöчысьясöс, нöшта кодöскö. Колö уджавны став сьöлöмсянь кöть нин накöд, кодъяс эмöсь да кодъяс кöсйöны. Тайö ме шуа гижысьяс йылысь, а сёрнитны кö коми кыв велöдöм йылысь, то сiйöс лючки колö велöдны ставлы. Сэки унджык лоö и гижны окотитысьыс.
Миян пыдди дядьö оз лок, колö ставсö вöчны аслыным. Кык Надежда — Митюшева да Красильникова — коркö весиг лöсьöдлiсны «Доръям асьнымöс» котыр, кодi «ловъя» ли абу, ог тöд. Делöыс абу таын, а сыын, мый ставсö, мый йылысь ме гаралi, колö вöчны аслыным. И зэв бур, мый эмöсь йöз, кодъяс, бур делöяс вöчöмöн, нуöдöны ас бöрсяньыс мукöдöс. Вайöда нимсö быдöнлы тöдса Василий Гущинлысь — В.Т.Чисталёв (Тима Вень) нима «Эжваса дзоридзьяс» народнöй хорöн веськöдлысьлысь, республикаысь культураса пыдди пуктана уджалысьлысь. Мортыс зэв ыджыда вынсö и сьöлöмсö пуктiс, медым öтарö сöвмис миян «Василейным», отсалiс зэв уналы пырöдчыны тайö конкурсас, лэдзны сьыланкывъяса ассьыныс дискъяс да с.в. Сьылöмкöд да сьыланкывкöд йитчöмторъяс кузя сыысь бурджыка тöдысь мортыс районын сэсся абу. Мöд мортыс, кодлöн уджыс тадз жö тöдчö коми оласног вылö, менам видзöдлас вылö, пöжалуй, абу жö. Но тöдчö зiльöмыс сэтшöмъясыслöн, кыдзи велöдысьяс да гижысьяс Лениан Игнатов, Александр Шебырев, Владимир Шомысов, сьыланкыв тэчысьяс Иван Нестеров, Александр Уляшёв, Василий Чувьюров. Пасъя Пожöгысь культура керкаса директор, сьыланкывъяс гижысь Михаил Шаховöс, кодлöн вöзйöмöн да котыртöмöн мунö Пожöг вожын коми сьыланкывъяса «Коми кыв дiнö муслунöн» гаж. Ог коль казьтышттöг сiдзжö Сыктывкарын олысь, но районлы бурторъяс вöчысь Виктор Напалковöс да Александр Ульяновöс. Воддзаыслöн зiльöмöн Джеджимын кыпалiс музей, а мöдыслöн зiльöмöн Дереваннöй йылысь петiс нин мöд книга.
Казялiсны, кöнкö, йöзлысь олöмсö гажаджыкöн вöчны зiльöмсö Зимстанса юралысь В.Н.Лодыгинлысь, кодi лöсьöдалö и сьыланкывъяс. Вöр посёлокас олöны унапöлöс кывъя войтыр, и сiйö мöвпыштiс да нуöдiс «Уна рöма Зимстан» гаж. Тайö абуджык сiйö, мый йылысь ме гижа, но лöсялö жö сёрни дiнö: комияс олöны мукöд кывъя войтырлысь оласногсö да культурасö пыдди пуктöмöн. Сöветъяслöн кадö тайöс шулiсны интернационализмöн, а öнi толерантносьтöн.
Тайö кывсяньыс и йöткыштча да пасъя, мый миян чужан кывйö зэв ёна пырöны буретш öнi роч да мукöд кывъяс. А тöдвылö кö босьтны, мый и водзтi пырис зэв уна роч кыв, то миян сёрниным, позьö шуны, сöмын джынвыйö коми. Гижам и шуам, «радлыны»(нимкодясьны), «ветки» (пипу пыж), «сьöмга» (чими), «сталь» (уклад), мужичöй (айлов), «задание» (урчитöмтор), «ферма» (карта) да сiдз водзö да сiдз водзö. Пыртам сёрнианым зэв уна роч глагол: «старайтчыны», «öтвечайтны», «пилитны», «печатайтны», «рисуйтчыны»… абу помыс. Дерт, ва комиöдöмысь филология наукаясса доктор Евгений Цыпанов коддьöмöс ме ог ошкы, но рочасьöмысь ньöти абу долыд.
Сiдз кö нин шуны, зэв ёна «ёгöссьö» мукöд кывъясысь пыртöмторъясöн и ачыс роч кыв. Тi помся, тöдöмысь, öнi кыланныд «саммит», «плей-офф», «презентация», «онлайн», «консенсус» (Горбачёвлöн медся радейтана кывйыс — В.Л.), «хэппи-энд», «драйв» да сiдзи водзö, кодъяс пыдди зэв бура позьö шуны роч кывъяс. Позьö, дерт, примитны кутшöмкö нормативнöй документъяс, кыдзи, шуам, ёрччан кывъяслы паныд, но тайö отсалас омöля, сы вöсна мый рочьяс, кыдзи и ми, комияс, асьныс асьнысö оз дорйыны, оз дугдыны тайö кывъяссö шуалöмысь, а, мöдарö, пыртöны унджык, сы вöсна мый быд лун лыддьöны газетъясысь, кылöны радио да телевидение пыр, кодъяс менам видзöдлас вылö, уджалöны зiля, мед миян государство öдйöджык киссис, а эз сöвмы. Либералъяслöн туйвизьыс — Россияöс бырöдöм.
Но, кыдз шуласны, бöр бергöдчам асланым «ыжъяс» дорö. Сёрнитны кö водзö ас оласногöн кутчысьöм, торйöн кö, ас чужан кыв сöстöма видзöм да водзö сöвмöдöм йылысь, то танi зэв ыджыд тöдчанлуныс районса «Парма гор» газетлöн. Кор зэв этша лэдзöны коми книга да и некытысь, Сыктывкарысь кындзи, ньöбны сiйöс, кор этша петö сiдз шусяна справочнöй литература, ас районса «Парма гор», авторъяслысь кывбуръяс, висьтъяс, очеркъяс, сьыланкывъяс, район да районса йöз йылысь быдсямапöлöс гижöдъяс йöзöдöмöн, тупкö тайö «розьсö». Буретш тайöн «Парма горлöн» аслас чужöмбан, сiйöс некодкöд он сорлав. Ёна водзджык, бöрынджык и регыд на быттьö редакцияын уджалiсны Николай Пунегов, Виктор Напалков, Виталий Уляшёв, тайö строкаяслöн автор, Эдуард Тимушев, Вячеслав Бабин, Александр Шебырев. Налöн кывйыс збыльысь вöлi литературнöй да газет та боксянь век и нималiс. Öнi та боксянь сьöкыдджык, но, эскöда, мый газетлöн кывйыс век на сöстöм. Ме пасйи нин, мый школаясын коми кыв омöля велöдöм вöсна сiйöн öнi лёка жö и вöдитчöны, да комиöн гижысь бур журналистöс, кыдз шулöны, луннас биöн он аддзы, но колö уджавны да аддзыны позянлунъяс, мед газет сьöлöм вылö воанаöн петiс и водзö. И петiс коми кыв вылын. Кор районын комиыс матö на 80 процент, рочöдны некыдз оз позь. Танi кыв колö шуны оз сöмын редакциялы, но и аслыс лыддьысьысьлы.
Ракинлöн «сöрыштöм» вылö вочавидзöмöн, ме ёнджыкасö сувтлi чужан кыв да культура вылö, кодъяс меным аслам удж и оласног серти медся матынöсь. Но, сiдз кö нин шуны, буретш кывйöн да культураöн и торъялам мукöд войтырысь. Буретш найö миян ловлöн, рочöн кö, духовнöй озырлунлöн подулын. «Духовной жаждою томим», — гижлiс роч гижысь да аслас пöсь лолöн да сьöлöмöн вöчис эз сöмын аслас роч войтырлы, но и мирса став йöзлы сы мында югыд, мый сiйö, югыдыс, тырмас став локтысь йöзлы сы дыра, мыйта лоö Му шар выланым олöмыс. Вай босьтöй тайö югыдсö да асьныд лоöй югыдджыкöсь.
Вöлi меным дас ли дас кык арöс. Сiдзкö, кольöм нэмлöн 57-59 вояс. Грезданым вöлi на ю вылын мельнича. Мамö сёрнитчöма изысьыскöд да мöдöдiс менö сы дорö изны. Даддьöн лым вывтi кыски мешöк джын кымын ид. Гашкö, и мешöк джынйыс эз вöв. Сергей Никифорович Лютоев, менлы вылö Сергей дядь, тусьсö изан дозйö кисьтöм бöрын шуис:
— Этша тай вöлöма, дзоля кöшас и лоис. Час, изыштам.
Муртсаöн и изiс, пызьыс этшаник лоис. Пöсь на вöлi сöвтiгас.
Ми, комияс, дзоля кöшас жö и колим. Ог кö ассьыным вужнымöс видзöмöн, асьнымöс дорйöмöн олöй — öдйö и изасны.
Лодыгин Вась мича фото

Комментарии:

Добавить комментарий

Свежий выпуск: 18 апреля

Осторожно — мошенники!