Январ 27-öд лун – Ленинградöс кытшысь мездан лун

[ A+ ] /[ A- ]

Ленинградса кытш 
Ленинград вöлі вöрöглöн кытшын 871 лун. Матö 900 лун дой, мучитчöм, повтöмлун да став вын сетöм. Карöс мездöмсянь уна кад кольöм бöрын туясьысьяслöн да и йöзлöн вöлі юалöм – позис-ö вöчны сідзи, медым дорйыны Ленинградöс кытшö босьтöмысь? Буракö, эз, сы вöсна мый Гитлерлы тайö карыс вöлі зэв коланаöн, öд таті муніс Мурманск да Архангельск вылö туй, кысянь воис союзникъяслöн отсöг, тані вöлі Балтийскöй флот. Ленинград кö сетчис, сэки эськö сійöс шыльöдісны муыскöд. А позис-ö дасьтысьны та кежлö? 
Медводдза лунъяс 
1941-öд вося сентябр 8-öд лунö фашистъяс босьтісны Шлиссельбург да Ленинград веськаліс вöрöглöн кытшö. Медводдза лунъясö этшаöн эскисны, мый тайö дыр кежлö, но векжö босьтчисны дасьтысьны: йöз некымын часöн сберкассаясысь босьтісны став сьöм, дзикöдз кушмисны лавкаяслöн джаджъяс. Карысь мунны унаöн эз вермыны, а кор сентябрын фашистъяс öтарö кутісны лыйлыны, петны лоис некыдзи. Унаöн чайтöны, мый кытшö веськалöм бöрын медводдза лунъясö бадаевскöй складъяс сотчöм вöсна, кöні вöлі уна сёян, йöзлы ковмис ёна тшыгъявны. Неважöн йöзöдісны гуся документъяс, кытысь позьö гöгöрвоны: пансьöм война эз сет позянлун лöсьöдны уна сёянсö (сэки карын оліс куим гöгöр миллион морт), и вöлі сійö, мый вермисны вайны. А чукöртöмыс тырмис эськö вежон кежлö. Кытшö веськалöм бöрын Ленинградын дзик пыр пыртісны сёян карточкаяс, сиптысисны школаяс, быд письмö вöлі чорыд дöзьöр улын. Казявлісны кö, мый кодкö элясьö лёк олöм вылö, письмöсö косявлісны. 
Пыдöстöм дой 
Казьтылöмъяс, кодъясöс позьö лыддьыны кытшö веськалöм олысьяслöн лунся гижöдъясысь да письмöясысь, восьтöны шуштöм серпас. Йöз тшыгъялісны. Сьöм да дона баситчанторъяс вылö нинöм эз позь ньöбны. Ленинградсаясöс босьтчисны петкöдны карысь 1941-öд вося арын, но сöмын 1942-öд вося январын, кор сувтіс йиа туй, вермисны петкöдны унджык нывбабаöс да челядьöс. Нянь вылö сулалiсны унасьыс-унаöн да дырсьыс-дыр. Тшыгъялöмысь кындзи карын кынмисны: кöдздöдліс 40 градусöдз. Бырис ломтас-мавтас, потласисны ва трубаяс – карын эз ло би ни ва. Нöшта öти ыджыд лёктор – йывмис лыдтöм-тшöттöм крыса. Найö гусявлісны сёян да паськöдісны висьöмъяс. Кулысьясöс эз вевъявны гуавны – шойяс куйлісны уличьяс вылын. Казявлісны весиг кулöмъясöс сёйöм. 
Ленинградлöн олöм 
Сьöкыдлунъяс вылö видзöдтöг, ленинградсаяс олісны да зілисны, мед эз кув и чужан карныс. Шензьöдö, мый уджалісны заводъяс, кодъяс лэдзисны войналы коланторъяс, воссялісны театръяс да музейяс. Тайö вöлі медся тöдчана могöн – петкöдлыны вöрöглы, мый Ленинград ловъя! Буретш фашистъясöн кытшалöм карын босьтчис гижны ассьыс нималана симфония (бöрыннас сійöс шуисны «Ленинградсаöн») композитор Д.Шостакович. Кор партитура лоис дась, сійöс вайисны карö. Сэк кежлö босьтчис ворсны карса симфоническöй оркестр. Симфония кывзан лунö миян артиллерия эз сет матыстчыны кар дорö вöрöглöн ни öти самолётлы. Став 871 лунсö карын уджаліс и радио, кодi юöртiс збыльсö да ышöдiс. 
Олöмлöн туй 
Кытшö веськалöм бöрын Ленинградöс да «ыджыд муöс» йитіс Олöмлöн туй, гожöмнас ва, тöвнас йи кузя. 1941-öд вося сентябр 12-öд лунö нин карö воисны сёян тыра баржаяс, кодъяс ветлісны сёр арöдз. Налöн быд мунöм вöлі подвигöн, öд фашистъяс öтарö шыблалісны бомбаяс, лыйлісны зениткаясысь, унаысь ёна гыавліс. Йи сувтöм бöрын ноябр 20-öд лунö вöрзисны вöла доддяяс. А сэсся туйö петісны груз новлöдлысь машинаяс. Йи вöлі вöсни, уна машина вöйис. Асланыс олöмöн пудъясьöмöн водительяс нуисны Ленинградö сёян, а, сідзкö, олöм. Немечьяс быдногыс зілисны орöдны тайö вöсньыдик йитöдсö, но ыджыд вын пуктöмöн, уна йöзлöн олöмöн карö сёян-юан воис. Талун Ладога ты дорын эм «Олöмлöн туй» музей. 
Ленинградса челядь 
Ленинградса кытшö веськалысь челядь йылысь колö висьтавны торйöн. Найö водз верстяммисны, вежöрсялiсны да гырысьяскöд тшöтш дорисны Победа. Найö – геройяс, повзьöдлан лунъяслöн йöлöга. Кытшö веськалöм Ленинградысь уна челядьöс петкöдісны, но и колисны вель унаöн. Аничковлöн керкаын вöлi пионеръяслöн двореч. Война пансьытöдз куим воöн водзджык балетмейстер А.Е.Обрант тані лöсьöдiс челядьлысь йöктан котыр. 1942-öд вося тöлын велöдысьяс корсисны нывкаясöс да зонкаясöс, кодъяс коркö йöктывлісны котырын да кодъяс колисны Ленинградын. Медводз найöс яйсьöдыштiсны, öд тшыгъялöмысь öткымынъяс öдва сулалісны кок йыланыс. Котыр медводдзаысь петкöдчис тайö жö вося мартын. Унатор аддзылысь салдатъяс бöрдiсны. Кытш орöдтöдз котыр петкöдчис куим сюрсысь, мукöддырйи фронтлöн визьсянь дзик матын. Медым фашистъяс эз шызьыны, йöктісны шыладтöг, джоджö вольсавлісны кос турун ли идзас. Ловнаныс вынаöсь, челядь ышöдісны верстьööс тышкасьны вöрöгкöд. Сёрöнджык найöс ставнысö пасйисны «За оборону Ленинграда» медальясöн. 
Орöдöм кытш 
1943-öд воын война «чегис» — сöветскöй салдатъяс босьтчисны вöтлыны вöрöгöс. Во помын кутісны дасьтысьны мездыны Ленинградöс кытшысь. 1944-öд вося январ 14-öд лунö пансисны кытш орöдан бöръя тышъяс. Колiс пасьвартны фашистъясöс Ладога тыысь лунвылынджык да мездыны Ленинградö мунысь туй, коді йитіс карöс странакöд. 1944-öд вося январ 27-öд лун кежлö Ленинградса да Волховса фронтъяс Кронштадтса артиллерия отсöгöн орöдісны Ленинградса кытш. Гитлеровецъяс босьтчисны пышйыны. Регыд босьтісны Пушкин, Гатчина да Чудово каръяс. Ленинград дзикöдз мездмис кытшысь. 
Татшöмторсö, кор кар кутчысис вöрöглöн кытшын матö 900 лун, но эз сетчы, кольöм кад оз тöд. Тайö нэм кежлö коляс йöзлöн сьöлöмын да вежöрын. 
Таво Ленинградса кытш орöдöмсянь тырö 75 во. Такöд йитöдын районса куим мортöс пасъясны казьтылан медальöн. Ловъяöсь на кытшö веськавлöм Валентина Ивановна Бабичева (Милютина) (олö Тимшерын), Нина Ивановна Решетова (олö Югыдъягын) да Елена Андреевна Мишарина (олö Санкт-Петербургын). 
Казьтылö В.И.Бабичева: 
«Мамöй вöлі Анастасия Яковлевна Милютина, батьöй Иван Семёнович Милютин (чужан вонысö ог помнит). Вöлі 1937-öд воын чужлöм Владимир вок. Ме чужи 1935-öд воын. Войнаöдз олім Пролетарскöй завод дорын 3-öд линия вылын. Сэсся ковмис вуджны Неваса проспект вылö Мария Семёновна ичинь дорö. Кар дасьтысис кытшö босьтöм кежлö. Быд лавкаын вöліны зэв уна йöз. Матö некод эз эскы, мый фашистъяс вермасны карнысö босьтны кытшö, но векжö ньöбалiсны сакар, пызь, майтöг, сов. 
Батьлöн вöлі бронь, сійö уджаліс военнöй заводын. Ми мамкöд ветлöдлім кар кузя, чукöртім висьысьясöс да нулім найöс даддьöн öтилаö, кöні налы отсалісны. Вежöрö кольöма, кыдзи ми вуджлім кутшöмкö ю вомöн, сэні орччöн вöлі грезд. Сы гöгöрса муяс вылысь чукöртім кольöм кын картупель да капуста. Нянь сетісны зэв этшаника: лун кежлö 400, а сэсся 200 грамм. Öні на нянь – медся колантор. Ог шыбит весиг торпыриг. 
Кад кольöм бöрын унджыкысьсö чукöртім эг нин ловъя йöзöс, а кулöмаясöс. Бара жö даддьöн кыскылім урчитöминö. 
1943-öд воын батьлöн бронь серти веськалім кытшысь петкöдысь эшелонö. Миянöс мöдöдісны Краснодарса крайö. Мунім рöдвуж ордö. Аскöд босьтім, мый гортын колис дзоньöн. Но поездын ставсö ковмис вежлавны сёян вылö: шуам, пасьысь сетісны литра джын йöв. Висьмис мам, и миянöс вуджöдісны бурдöдчысьяслöн вагонö. Станцияяс вылын сетісны пуöм шыдöса ва. Мам эз нин вермы чеччыны, а сэсся и куліс. Миян бöрдiгöн-горзiгöн локтісны йöз. Став кулöмасö петкöдлісны вагонысь матысса станция вылын. Тадзи колис вежöрö еджыд дöраöн вевттьöм мамöй. Дзебисны öтувъя гуö. Бур, мый миянкöд тшöтш вöлі пиыскöд Мария Семёновна ичиньным. Но медся шог вöлі сыысь, мый рöдвужлысь адрессö тöдіс сöмын мамным. И ми мунім водзö ставныскöд öтув. 
Ыджыд мам корсис миянöс тöлысь мысти, босьтіс ас дорас. Ме зэв жö ёна виси. Öтчыд пуисны яя шыд. А кöрыс! Кори яйтор, но, эз позь да, меным сетісны панялыштны сöмын шыд васö. Менам вöлі зэв кыз рушку, дундіс тшыгъялöмысь. Меным чайтсис, мый сы пыр тыдалісны сювъясöй. Кыдзкö-мыйкö бурдöдісны. Зэв ыджыд аттьö таысь рöдвужлы». 
Валентина Ивановнаöс унаысь пасйылісны казьтылан медальясöн, на пиысь öти – «Жителю блокадного Ленинграда» медаль. Кытчöдз ловъя, ань кутас казьтывны чужан карлысь подвиг. 
Валентина БЕЛОВА, 
«Тимшер» овмöдчöминса юралысь. 
Лидия Липина. 
Снимокъяс вылын: В.И.Бабичева; Олöмлöн туй; та мында сетлiсны нянь.

Комментарии:

Добавить комментарий

Свежий выпуск: 28 марта

Осторожно — мошенники!