Тöжд-могъясöн тыр олöм

[ A+ ] /[ A- ]


Михаил Константинович Игнатовлы тырö 90 арöс. Сійö чужис 1929 вося октябр 14-öд лунö Кулöмдін районса Помöсдін сельсöветувса Выльгорт деревняын. Бать-мамыс вöліны колхозникъясöн. Батьыс пуктіс юр вöрöгкöд тышын Ленинград дорса Синявскöй вывтасінын. Мамыс оліс 85 арöсöдз.
Михаил уджавны босьтчис 15 арöссянь – медводз егерьöн, а сэсся, уджалан котырлöн бырöм бöрын, Помöсдін колхозъяскостса гидроэлектростанция стрöитігöн тшöтайтчысь-бригадирöн. 1962-öд воын помаліс Горькийса Высшöй партийнöй школа.

Сöвмöдіс чужан район
Аслас олöмлысь тöдчана юкöн сійö сиис чужан район сöвмöдöмлы: веськöдлысь должносьтъяс вылын уджаліс 25 во. Уджысь орöдчытöг 2 во вöлі Помöсдін райисполкомса юралысьöс вежысьöн, кык во — Помöсдінса колхоз правлениеöн юрнуöдысьöн, куим во – райисполкомса юралысьöн да матö 14 во – партия райкомса медводдза секретарöн. Сыктывкарын нёль во юрнуöдіс КПСС Коми обком бердын партийнöй контроль кузя комиссияöн. Сизим во уджаліс Коми республикаса связь да информатика управлениеын инженерöн. И уджлöн быд юкöнын зілис сьöлöмöн сетчöмöн, вын жалиттöг.
Колö пасйыны, мый торъя ыджыд вежсьöмъяс районын лоисны буретш Михаил Константиновичлöн юрнуöдігöн. Сійö воясö вöчисны Сторожевск-Кулöмдін туй, нюжöдісны Сыктывкар-Кулöмдін высоковольнöй би визь, районса олысьясöдз воис телевидение. Быдмис да паськаліс юрсикт, асфальталісны сылысь медшöр уличаяс. Кулöмдінын кыпалісны 1172 велöдчысь вылö шöр школа, районса культура керка, типография-редакциялы выль керка, йöзöс бытöвöя могмöдан керка, гостиница, квартальнöй котельнöй, лёк ва весаланінлöн медводдза тшупöд.
Паськаліс аэропорт, медым вöлі позянлун пуксьыны кык мотора самолётъяслы. Асыввожса каръерысь босьтчисны перйыны из. Районса леспромхозъясын тыр öдöн кыпöдісны оланін да социально-культурнöй стрöйбаяс, торйöн бур та кузя серпасыс вöлі Пруптскöй, Усть-Куломскöй да Усть-Немскöй леспромхозъясын. Эз кольччыны и совхозъяс. Бурмöдісны-косьтісны видз-муяс, кытысь унджык кутіс шедны турун, картупель, мукöд градвыв пуктас.
Йöзлöн вöлі аскиа лунö эскöм. 1976-öд воын школа помалысь 200 ныв-зон кольччисны уджавны совхозъясö. Тайö лоис КПСС Коми обком бюролöн да Коми АССР Министръяс Сöветлöн «Кулöмдін районса овмöс да культура сöвмöдöм да отсöг сетöм йылысь» 1972-öд во июнь 30-öд лунся шуöм вылö вочакывйöн. Нöшта на, петісны странаса правительстволöн Кулöмдін районлы вöр овмöс сöвмöдöм могысь куим миллион шайт вичмöдöм кузя шуöм да «Комилеспром» котырса начальниклöн Кулöмдін районса леспромхозъяслысь материально-техническöй подув ёнмöдöм йылысь индöдъяс.
Районса олысьяс кылісны КПСС Коми обкомлысь, Коми АССР-са Министръяс Сöветлысь, министерствояслысь, ведомствояслысь ас вöснаыс тöжд, тайö ышöдіс уджавны нöшта бурджыка, тыртны да вевтыртны урчитöмторъяс. Район бöръяяс лыдысь öдйö петіс медбуръяс лыдö.

Районлöн шедöдöмторъяс
1973-1983-öд воясын видз-му овмöс сöвмöдöмын гырысь шедöдöмторъясысь районöс пасйылісны КПСС ЦК-лöн, СССР-са Министръяс Сöветлöн да ВЦСПС-лöн Гöрд знамяöн. 1973-öд воын скöт видзöмын шедöдöмторъясысь сетісны нэмъяс кежлö видзöм вылö ВЛКСМ ЦК-лысь Гöрд знамя (знамясö сетіс И.П.Морозов). Скöт видзöмын вермöмъясысь жö кыкысь районöс пасйылісны Россияса Министръяс Сöветлöн да ВЦСПС-лöн, öкмысысь — КПСС Коми обкомлöн да Коми АССР-са Министръяс Сöветлöн вуджысь Гöрд знамяöн. Туйяс кутöмысь, дзоньталöмысь да вöчöмысь республикаса вуджысь Гöрд знамя районлы сетлісны нёльысь, сикт-грездъяс бурмöдöмысь да санитарнöй корöмъяс олöмö пöртöмысь – кыкысь, кöрт шыблас чукöртöмысь – куимысь да öтчыдысь – велöдчысьясöс да том йöзöс профтехучилищеясö пырны ышöдöмысь.
Районса олысьяслы, дерт, вöлі нимкодь, мый налысь уджсö донъялöны татшöм вылö, и наградаяс ышöдісны уджавны нöшта бурджыка. Республикаса ордйысьöмын медтöдчанаыс век жö вöлі сійö, мый вермысьöн петіс эз öти морт, а öтувъя делö. Районлы кындзи, знамяяс вичмисны и совхозъяслы — «Помоздинскöйлы» (директор М.А.Пашнин, парткомса секретар Н.А.Лютоев) да «Пожегодскöйлы» (директор В.И.Поповцев, парткомса секретар В.И.Сенькин). Медводдзаыслы медыджыд пасъянторйöн вöлі КПСС ЦК-лöн, СССР-са Министръяс Сöветлöн, ВЦСПС-лöн, ВЛКСМ ЦК-лöн вуджысь Гöрд знамя. Кыкнан совхозлы унаысь вичмылісны и мукöд наградаяс.
Эз вунöдны и уджалысь мортöс: уналöн морöс выланыс кутісны дзирдавны орденъяс да медальяс, уна олысьлы вичмис «Коми республикаса пыдди пуктана уджалысь» ним. М.К.Игнатов серти, сійö быдмис удж кузя да верстяммис районкöд тшöтш, да пöся аттьöалö ставнысö, кодъяс сійö воясö асьнысö жалиттöг вöчисны öтувъя удж, кодъяс нимöдісны район. Быдлунъя уджын, тöждын Михаил Константиновичлöн содіс сям. Кыкысь сійöс пасйылісны Трудöвöй Гöрд знамялöн орденъясöн, «За трудовую доблесть» медальöн, сизимысь бöрйылісны КПСС Коми обкомö (17 во), вит созыв (20 во) вöлі Коми АССР Верховнöй Сöветса депутатöн, öти созыв (4 во) пырис сылöн Президиумö. Бöрйылісны КПСС-лöн 25-öд съездса делегатöн. Михаил Константинович — Коми республикаса пыдди пуктана уджалысь, Кулöмдін районса пыдди пуктана олысь.
Ыджыд должносьт, Михаил Константинович серти, медводз — ыджыд кывкутöм. Сійö сетчыліс аслас уджлы асьсö жалиттöг, панöмсö век вайöдліс помöдз. Матö став докладсö да сёрнисö гижліс ачыс, тшöкыда войнас, а эз уджалан кадö. Дасьтысьліс бура, сьöлöмсянь. Сёрнитöм бöрын гижöдъяссö эз шыблав. Тадзи чукöрмис гижöдъяслöн 66 том, кодъясöс меститöма партиялöн архивын торъя фондын.
Оз позь шуны, мый КПСС райкомса медводдза секретаръяс, райисполкомса юралысьяс, кодъяс вöліны М.К.Игнатовöдз, уджалісны эз сьöлöмсянь, эз сэтшöм ыджыд öдъясöн шедöдны вермöмъяс. Тайö, дерт, абу тадз. Сэки страналöн да Коми республикалöн вöліны мöдджык могъяс да позянлунъяс: коліс сöвмöдны Сыктывкар дінö матынджык районъяс, кысянь кокниа, уна сьöм видзтöг, позис петкöдны вöчöм прöдукция. М.К.Игнатов бур кывъясöн казьтылö сы дырйи уджалысь райисполкомса юралысьяс Николай Васильевич Ульныровöс, Егор Максимович Тарачёвöс, сы вöсна мый буретш налы ковмис пöртны олöмö КПСС Коми обкомлысь да Коми АССР-са Министръяслöн Сöветлысь Кулöмдін район сöвмöдöм кузя шуöмъяссö. Михаил Константиновичысь кындзи, тайö юалöм вылын уджаліс Леонид Александрович Фёдоров. Сійö вöлі райкомса мöдöд секретарöн, кадöн эз артасьлы, урчитöм могъяс пöртіс олöмö зэв кывкутöмöн.
Кыдзи öні шуöны, «застойнöй кадö» Коми республика сöвмис ыджыд öдъясöн. Тайö сетіс позянлун тöдчана тöжд вичмöдны Кулöмдін районлы — республикаса водзö быдмысь лунвыв районъясысь öтилы.
М.К.Игнатовöн панöм делö водзö нуöдіс районса юралысь С.П.Каплин. Сы дырйи вöчисны Кулöмдін-Керчомъя туй, асфальталісны туйяс Немдінöдз (Ю.А.Спиридоновлöн индöд серти) да пöшти Помöсдінöдз, Эжва да Немдін юяс вомöн нюжöдчисны посъяс. М.К.Игнатов серти, районса веськöдлысьлöн уджыс мунас бура, сійöс кö кутас пуктыны пыдди республикаса власьт.
Районöс сöвмöдöм кузя юалöмъяс отсаліс пöртны олöмö районса газет — «Вöр фронт», «Ленин туйöд», öні «Парма гор». Эм мыйысь ошкыны газет вöчысь ичöтик котырöс. Газетлы таво сідзжö тырö артмöмсяньыс 90 во. Михаил Константинович сьöлöмсянь чолöмалö типографияса да редакцияса вöвлöм да öнія уджалысьясöс, а сідзжö главнöй редакторъясöс – Николай Александрович Лютоевöс, Василий Григорьевич Лодыгинöс, Александр Павлович Юдинöс, кодъяс уджавлісны сы дырйи, да öніяöс, Лидия Егоровна Липинаöс.

Лоны медся веськыдöн да сöстöмöн
1985-öд вося ноябр 16-öд лунö Михаил Константиновичöс партбилетнас корис ас дорас КПСС Коми обкомса медводдза секретар И.П.Морозов. Сёрнитöм бöрын сійö вöзйис М.К.Игнатовлы выль удж — юрнуöдны КПСС Коми обком бердын партийнöй контроль кузя комиссияöн. Висьталіс, мый медводз ковмас ветлыны Москваö да аддзысьлыны КПСС ЦК-лöн Генеральнöй секретарь М.С.Горбачёвöд. И.П.Морозов сеталіс Михаил Константиновичлы юалöмъяс, кывзіс вочакывъяс, мыйсюрö чуйдöдіс.
М.С.Горбачёвкöд аддзысьлöм эз артмы, сы вöсна мый сійö уджаліс суйöрсайса делегациякöд, локны эз эшты. Михаил Константиновичкöд сёрнитісны КПСС ЦК бердын партийнöй контроль кузя комитетöн веськöдлысьяс.
Москваысь воöм бöрын И.П.Морозов шуис: «Тэ бура петкöдчин КПСС-лöн Центральнöй комитетын. Öні ми ставöн сулалам тэкöд öтвесьтын. Лоас кö ме вылö кутшöмкö элясьöм, кутан видлавны сідзи жö, кыдзи мукöд партеечьясöс. Дерт, ог тöд, лоасны-ö элясьöмъяс. Колöкö, гижасны веськыда ЦК-ö да сэні сетасны кодлыкö видлавны. Бюроса членъяс, прокуратураса уджалысьяс, министръяс, районъясöн да каръясöн медводдза веськöдлысьяс вылö элясьöмъяс кутан видлавны ачыд. Но тöд: медым кодöскö видлавны, медводз аслыд колö лоны медся веськыдöн да медся сöстöмöн, медым тэнад вöлі право тайöс вöчны. Чайта, обкомсаяс лоасны сöглас, медым тэнö вынсьöдны тайö должность вылö».
КПСС Коми обкомлöн 1985-öд вося пленум вылын М.К.Игнатовöс бöрйисны партийнöй контроль кузя комиссияöн юрнуöдысьöн. Сыкöд тшöтш уджаліс куим морт. Вежысьöн вöлі Л.П.Поликарпов. Чужлiс Чувашияын, водзын уджавліс республикаса вöр овмöсын, сэсся КПСС-лöн Сыктывдін райкомса мöдöд секретарöн. Инструктор Н.С.Мороз комиссияö пыртöдз вöлі Верховнöй судса судьяöн, И.И.Павлусенко – КПСС-лöн Мылдін горайкомын орготделöн веськöдлысьöн, сылöн вöлі вылі тшупöда кык образование. Комиссияö нöшта пырисны А.А.Попов, В.Г.Попов, И.Т.Воробьёв, В.Е.Шишкин, А.П.Давыдов, И.А.Шелан да мукöд.
Комиссиялöн чукöртчылöмъяс вылын ставöн зілисны водзмöстчöмöн, öд на пиысь матö джынйыс пырисны КПСС Коми обкомлöн бюроö. Михаил Константинович быдöнкöд аддзис öтувъя кыв. Видлалісны коммунистъяслысь, кодъясöс киритлöмаöсь коркö партияысь либö мыйыськö мыждылöмаöсь, шыöдчöмъяс. Таысь кындзи, видлалісны мыжтöг мыждöм вöвлöм коммунистъяслысь 700 кымын делö. Кызвыныслы на пиысь (кувсьöм бöраныс нин) бергöдісны бур ним. Партконтрольлöн комиссиялысь помшуöмъяс вынсьöдліс обкомлöн бюро, и эз вöв ни öти бöрыньтöм.
Михаил Константинович ёна ветлöдліс кар-районъясö, сёрнитіс коммунистъяс водзын партеечлысь бур ним вылын кутöм йылысь.
1989-öд воын М.К.Игнатовöс вештісны удж вылысь арлыд серти – М.С.Горбачёвлöн индöд серти тадзи «томмöдісны» партиялысь радъяс. Та бöрын Михаил Константинович во уджаліс областнöй парткотырса ревизионнöй комиссияöн юралысьöн.
1992-сянь 1999-öд воöдз сизим во зілис «Россвязьинформ» котырын мобилизационнöя дасьтысян да видзчысьтöм лоöмторъяс кузя инженерöн. Уджыс воис сьöлöм вылас, тайö кадöн воліс республикаса матö став кар-районö. Котырын век вöлі дисциплина да пöрадок, уджалысьяс кылісны кывкутöм.
Государственнöй пенсия индігöн арталісны, мый Михаил Константинович ставсö уджаліс 48 во да кык тöлысь. Но и пенсия вылö петöм бöрын сійö эз тöд шойччöм: Александр Липинкöд тшöтш найö нуöдісны Сыктывкарын Кулöмдінса землячество котыртöм кузя общественнöй удж (А.Липин вöлі асмувывсаяс котырöн юрнуöдысьöн, Михаил Константинович – сійöс вежысьöн).

Куим во архивъясын
Ас кöсйöм серти М.К.Игнатов куим во уджаліс государственнöй, партийнöй, республикаса юралысьлöн, министерствояслöн да ведомствояслöн архивъясын. Чукöртіс зэв ыджыд материал. Тайö сетіс позянлун пенсия вылö петöм бöрас гижны да йöзöдны нёль книга. Öні уджалö витöд вылын. Сійö кутас шусьыны «Менам сьöлöмлöн паметь». «Помни прошлое. Знай настоящее. Делай будущее» коймöд книгаысь М.К.Игнатов лоис Коми республикаса правительство премиялöн лауреатöн.
Кывкöртöдъяс вöчигöн окота пасйыны: Михаил Константиновичлöн став олöмыс, кыдзи и сылöн тшöтшъяяслöн, йитчöма миян страналöн историякöд. Чужис Сöвет власьт сувтігöн. Быдмис да сöвмис сыкöд öтлаын. Война кадö уджаліс тылын. Сизим воысь дыр служитіс армияын. Сэні быдмис-зумыдмис, помаліс шöр да партийнöй школаяс. Мойвиис уджавны Коми республикалöн да Кулöмдін районлöн ыджыд öдöн сöвмысь кадö.
Сёрнитіс Людмила Дриневская.
Сыктывкар.
Снимокъяс вылын: М.К.Игнатов; (шугавывсянь веськыдвылö) А.Е.Михайлова, Н.Курочкина, М.А.Мингалёва, А.П.Исаков, С.Ф.Игнатов, Л.Ф.Тимушева, Н.Третьякова, Н.Е.Уляшева, Кирушев, Е.В.Игнатов, А.А.Коданёв, И.М.Калимов, П.Е.Уляшев, В.В.Попов, Л.И.Минов, Н.П.Барсуков, В.А.Уляшев, М.К.Игнатов.
Снимокъяс М.К.Игнатовлöн да
Г.П.ТянавлÖн чукöртöмысь.

Комментарии:

Добавить комментарий

Свежий выпуск: 28 марта

Осторожно — мошенники!