Сьöкыд, но бергöдчам

[ A+ ] /[ A- ]

Октябрлöн быд мöд шойччан лунö пасъям видз-му овмöсын уджалысьяслысь лун. Таво зэра да кöдзыд поводдяöн нюжöдчыштiсны да, тайö юкöнын уджалысьясöс чукöртласны аски, октябр 25-öд лунö, нимöдасны медся буръясöс. Видз-му овмöсын талунъя серпасöн тöдмöдiс районса юкöнöн веськöдлысь Анастасия Ревокатовна ЯРОВА.
— Кутшöм кывкöртöдöн вочаалiнныд видз-му овмöсын уджалысьяслысь лун?
— Вöчны кö тавося öкмыс тöлысьöн вöчöм уджлы кывкöртöд да öткодявны кольöм вося тайö жö кадыскöд, со сiйö абу лёк. «Пожöг» да «Помöсдiн» кооперативъяс 15 процент вылö чинтысисны скöт юр лыдöн, но, та вылö видзöдтöг, öти процент вылö (квайт тонна) содiс во чöжöн лысьтöм йöв, да лоис 822 тонна. Öти мöс шöркодя сетiс 2276 килограмм йöв, мый кольöм воын серти 16 процентöн унджык.
Бурджыкöсь лыдпасъяс йöлысь да яйысь вöлöга вöчöмын. Вöчисны 37,1 тонна вый, кольöм вося январ-сентябр дорö 104 процент. Нёль процент вылö унджык артмис сыр — 7,5 тонна. Öкмыс процент вылö содтысисны да вöчисны йогурт да кефир, ставсö 5,8 тонна. 14 процент вылö чинiс йöв вöчöм — лоис 36,4 тонна (2,5 да 3,2 процента суклуна).
Вöчисны кык тонна тшынöдöм яя сёян, тайö 18 процентöн унджык кольöм воын серти; 8,8 тонна яя вöлöга (14 процентöн унджык) да 8,8 тонна вундалöм яй (30 процентöн унджык). «Помöсдiн» кооперативын öти уджалысьлöн шöркодь удждоныс содiс 14, «Пожöгын» — нёль процент вылö.
— Сувтлам сьöкыдлунъяс да мытшöдъяс вылö.
— Да, таво шогмытöм зэра да кöдзыд гожöмын заптiм этша да омöль кöрым. «Помöсдiн» кооператив лöсьöдiс, öти мöс вылö артыштöмöн, 19,4 центнер, кольöм воын серти 18 процентöн этшаджык. «Пожöглöн» лоис 15,3 центнер, этшаджык 16 процентöн.
Нöшта öти мытшöд. Сьöкыд серпасыс «Пожöг» кооперативын. Сьöмöн öдва бергöдчöм вöсна кольöм воын ковмис чинтыны 58 скöт юр да та вöсна чинiс и во чöжöн лысьтöм йöв, этша воис и сьöм. Танi быд во вежсьö кооператив правлениеса веськöдлысь да сы вöсна овмöслöн уджыс вошис лад вылысь.
— Миян район водзмöстчысьяс лыдын. Быд во грант шедöдöм могысь балаясöн пырöдчöны конкурсö да вермöны. Таво эз жö öд кольччыны бокö?
— Таво «Босьтчысь фермер», «Семьяöн кутан ферма», «Агростартап» балаяс олöмö пöртны грантъяс босьтiсны Дереваннöйысь Татьяна Александровна Попова да Кулöмдiнысь Сергей Алексеевич Тимушев, кодъяс кыпöдöны скöт картаяс. Кекурысь Анна Семёновна Миронова ньöбис трактор да куканьясöс, Кулöмдiнысь Николай Леонидович Епов босьтiс трактор, мöсъясöс да турун гартан агрегат. Помöсдiнын эштан выйын 200 юрлы скöт карта.
Кольöм воын сöвмöм вылö грантъяс вичмисны «Комиагрорегион», «Усть-Куломский», «Здоровая нация» кооперативъяслы.
Видз-му овмöс юкöнлы программаяс да «Монди СЛПК» акционер котыркöд ёртасьöм йылысь сёрнитчöм серти бура отсалö районса администрация. Кольöм воын районса администрация видз-му овмöс юкöнлы торйöдiс 5,9 миллион, таво 3,4 миллион шайт.Ыджыд аттьö районса администрацияöн веськöдлысь С.В.Рубанлы, «Мондиöн» веськöдлан котырлы, райсöветса депутатъяслы. Натöг эськö эг вермöй бергöдчыны. Аттьöала и видз-му овмöсын зiльысьясöс, кодъяс уджалöны лун и вой, оз тöдлыны шойччöм, праздник лунъяс. Сиа ставныслы ён дзоньвидзалун, шондiа да мича лунъяс.

Сёрнитiс Марина ДАДАШОВА.

Комментарии:

Добавить комментарий

Свежий выпуск: 18 апреля

Осторожно — мошенники!