Ош

[ A+ ] /[ A- ]

Таво тулыссянь то öтилаысь, то мöдлаысь кутісны воны юöръяс, мый сикт-посёлокъяс дорö матö кутісны петны ошъяс. Великопольеын да Ярашъюын вöрса кöзяин «пастукаліс», сэтчöс шойна вылын «кодраліс» кулöмъясöс, кыясис ыж гидын, кежавліс челядьлöн ворсанінö. Öні арнас öтпырйö нёль ош овмöдчисны дзик Діасёръя бокö. Ошкöс казявлісны матысь и мукöд сиктъяс дорысь. Гожöмыс вöлі кöдзыд, зэра, вöрын эз кисьмы тшак-вотöс, со и матыстчöны вöрса пемöсъяс морт дінö матöджык. «Діасёръя» овмöдчöминса юралысь М.В.Опарина висьталіс, мый ошъяс да кöинъяс пö дзик дугдісны повны мортысь да машинаясысь: вöр пасьтала мургö-пöрöдчö ыджыд техника, и найö велалісны водзті весьöпöртан шыяс дорö. Мунö пö кöин ли ош туй бокті да весиг синсö оз чöвтлы орччöн тюрысь ичöт машина вылö, пельсö оз чошкöдлы. Тадзинад, дерт, сэсся пырасны сикт шöрад, полöмыд кö абу: кынöмыд öд сюмалö.
Таво ныр на ныр паныдасьлöма ошкöд менам öти тöдсаöй. Вайöда сылысь висьталöмсö: «Неважöн муні сиавны лэчьяс. Ружьеöс эг босьт. Öти киам пелысь тыра ведра, мöд киын бедь. Друг кыськö паркнитіс сісь яй дук. Муртса муныштöм бöрын аддзи: нитшсö парсалöма керка пасьта местаысь да чукöртöма öтилаö, вель джуджыд мыльк артмöма. Ог нин öти во вöрав да, дерт, гöгöрвои, мый ош тадзисö вöчис. Мися, йöраöс, буракö, кыйöма да гуалöма-дзебöма сісьтыны. Видзöдлі гöгöрым, некод абу. Кайи мыльк вылад, гудйышті беддьöн. Тыдовтчис мыйкö сьöд. Гораа сöткышті:
— Ак тэ, людоед!
Вöлöмкö, абу йöраöс, а ошкöс виöма да гуалöма. Тöдса лесничöй висьтавліс, мый тшыг воö ош вермö вины да сёйны ас коддьöмсö.
Друг мыйкö чуш-чушкыліс. Видзöда да, ошкыд меным воча сулалö дас метра сайын. Сувтіс кыккокйыв. Ыджы-ыд, ён! Став ловгöнöй щöтясис, пыр жö висьмисны вöркъясöй повзьöмöйла. Горöді, мися, абу гусясьысь, ог вöрзьöд тэнсьыд дзебöмтортö, часлы муна, лэдз. А сійö чушкö, сьöласьö, лапанас лапаö вачкалö, дзик быттьö гыжъяссö кеслö, тайкö уськöдчас.
Куті зэв видзчысьöмöн лэччыны да ньöжйöникöн бöрыньтчыны. Мышкöн бергöдчыны оз позь — уськöдчас. Сконъяся кö да уся – уськöдчас. Та вöсна восьлалі зэв ньöжмыда. А сійö оз кольччы, öтарö бöрсянь мунö, сьöласьö, равзö. Лэпта ведраöс, гольöдышта беддьöн – öти воськов бöрыньтчас. Ме тшöтш. Сэсся бара кутас локны. Сійö равзö и ме горза, мися, муна нин, он лысьт вöрзьöднытö. Бара ведраö гольгышта. Ылыстчи метра комын. Ош кутіс дзöрны öтарö-мöдарö, то дзебасланьыс котöртлас, то мелан кутас нёль кокöн öдöбöн визьйыны. Менам öти öружие – ведра да бедь. Видзöда, кольччыштны кутіс. Звöниті пиöйлы, трубкасö эз босьт. Звöниті тöдсалы, сійö, слабог, кылöма, шыöдчис. Висьталі, мися, вöрын паныдаси ошкöд. Дырджык кö ог лок гортö да ог кут шыасьны телефон пыр, сідзкö, косявліс. Корсьöй сэсьтö-сэсьтö. А сійö юалö: эн пö телефон вылад снимайт? Ме тай кыдзи сöткышті! Мися, тайкö небыдöй гачö петас, кутшöм нин видео-да фотосъёмка! Ловъя юрöн кö гортö локта, дивö лоö.
Лэдзис öд, эз вöрзьöд. Но повзьöдіс ёна.
Кад мысти мöдöдчи видлавны октöм лэчьясöс, ружьеöс эг жö босьт, сьöкыд. Гöтыр эськö пинясис, но чайті, мый мöдысь тадзи ог веськав. Ошкöд аддзысьлан места дорö матыстчи видзчысьöмöн нин, ёна гöгöр кыйкъялі-видзöдалі. Вöрса кöзяин эз тыдав. Зэвтчöм сöнъясöй весиг личалісны, кокниджыка лолышті. И друг… сука быдмысь зынтурун сайысь казялі сьöд мыш. Мышку кузя сöмын визъявны кутіс, мися, абу мунöма сöтана пызьыд. Лёкысь горöді, мед повзьöдны. Слабог, абу ош вöлöма – сісь яй дук вылö локтöма санка. Сійö пышйис. А ошкыд ассьыс прöмыссö важ местаысь нуöма да дзебöма кытчöкö мöдлаö.
Таво вöрса пемöсъяслы лоас сьöкыд. Вöр керка дорысь аддзылі ош сіт, тусьыд абу да, коньöрöй, сёйöма турун. Висьталöны, мый таво ошъяс дзик гостöмöсь. Вермас лоны, и гуас оз водны. Тадзинад найö нöшта на лёкджыкöсь лоасны, уна пакöсьт вермасны вöчны. Татшöмъяссö пö сöмын лыйлыны, висьталіс тöдса лесничöй».
Таво тшук ковмас повны и кöинъясысь. Ставöн, буракö, кывлінныд Удораын лоöмтор йылысь, кор кöин сикт шöрас виис нывкаöс. Миян районын кывсьыліс жö нин, мый сиктъясысь кöинъяс сёйöны понъясöс.
Лидия Липина.

Комментарии:

Добавить комментарий

Свежий выпуск: 25 апреля

Осторожно — мошенники!