Кулöмдiн район: во бöрся во

[ A+ ] /[ A- ]

1965-öд во 
Январ 11-öд лун. Кулöмдiнса промышленнöй район бырöдiсны, Кулöмдiн сиктса район лоис Кулöмдiн районöн. Сэтчö пырис 16 сиктса сöвет. 
Январ 22-öд лун. КПСС райкомлöн пленум вылын медводдза секретарöн бöрйисны А.Д.Кузнецовöс, мöд секретарöн — А.С.Крупенькоöс, секретарöн — С.Ф.Дёминöс. 
Июль 10-öд лун. Лöгинъягын кутiсны да шуисны лыйлыны 1910-öд воын чужлöм Эмиль Эмильевич Адамöс, Дагестанса АССР-лöн Хасавюрт карын чужлöм мортöс. Немеч, СССР-са гражданин, сьöлöмсяньыс служитiс фашистъяслы. Карательнöй отрядъясын сiйö бырöдiс некымын сё сöветскöй мортöс. Сiйöс лыйлiсны 1966-öд вося март 21 -öд лунö. 
1967-öд во 
Ноябр 1-öд лун. Эштöдiсны вöчны КПСС райкомлысь да
райисполкомлысь кирпичысь куим судта керка. Кыпöдiс «Комилесстрой» трестлöн нёльöд номера СМУ. 
Ноябр 25-öд лун. Коми АССР-са Министръяслöн Сöветöн вынсьöдöм серти 1968-öд вося январ 1-öд лунö районын котыртчис куим совхоз: «Помоздинскöй», «Пожегодскöй» да «Керчомскöй». Вочасöн артмисны да ставнас лоис квайт совхоз да «Вычегодскöй» госпромхоз. 
1969-öд во 
Август 29-öд лун. Коми АССР-са Министръяслöн Сöвет индiс йöзöс вуджöдны гырысьджык сиктъясö сэтшöм посни деревняясысь да посёлокъясысь, кыдз Кузьмыльк, Люблин, Сотчöмув, Кирда, Ыба, Сьöдтыдiн, Вöркерöс, Вапöлка, Яков, Ичöт Аныб. 
Октябр 10-öд лун. Кулöмдiнын культура керка водзын М.К.Игнатов восьтiс воин- дорйысьлы памятник. Вайлiсны Рязань обласьтысь. Юрсикт шöрысь сiйöс идралiсны 1987-öд воын. 
1971-öд во 
Гожöмнас Немдiнын уджалiс «Фемида» стрöитчан отряд. Уджалысьяс пöвстын вöлi и Ленинградса государственнöй университетлöн юридическöй факультетысь студент В.В.Путин, Россияса лоысь президент. 
1977-öд во 
Май-июнь. Юрсиктса уличаяс босьтчисны вольсавны асфальтöн. Помалiсны 1982-öд воын. 
1978-öд во 
Июль-августын Кубаын мунiс том йöзлöн ставмирса фестиваль. Комиысь бöрйöм вит морт пиысь сэнi вöлi и «Пожегодскöй» совхозса кукань видзысь Ольга Третьякова. 
1979-öд во 
Сентябр. Кулöмдiнын сигöртiсны вöчны кирпич-ысь культура керка. Тайö жö тöлысьын восьтiсны Зимстан дорысь Прупт ю вомöн выль пос, локтан воас — Югыдъяг дорын Нем ю вомöн пос. 1978-1980-öд воясын кыпöдiсны культура керкаяс да клубъяс Югыдъягын, Зимстанын, Кебанъёльын, Белоборскын, Кужйын да Пожöгын, öтувъя пывсянъяс — Кебанъёльын. 
1983-öд во 
Февраль. Йöв-яй вöчöм содтöм кузя 1982-öд вося ставроссияса социалистическöй ордйысьöмын вермис «Пожегодскöй» совхозлöн Пожöгдiнса ферма. Сiйö лоис Россияын медбуръяс лыдын. 
1984-öд во 
Июль. И.П.Морозов тöдмасис, кыдзи нюжöдöны Сыктывкар-Кулöмдiн туй да сы пöлöн высоковольтнöй би визь. Августын босьтчисны вöчны Висер ю вомöн пос. Сiйöс помалiсны 1986-öд воын. «Пожегодскöй» совхозса тракторист, картупель вöдитысь механизатор Николай 
Арсентьевич Третьяковлы гырысь вермöмъяс шедöдöмысь вичмöдiсны ВДНХ-са диплом да «Москвич» автомобиль. 
1986-öд во 
Октябр 5-öд лун. Тайö воын медся тöдчана лоöмторйöн лоис Сыктывкар — Кулöмдiн асфальта туй да Висер ю вомöн пос вöчöм сигöртöм да восьтöм. 
1988-öд во 
Март. Асыввожса изъя карьерын босьтчис уджавны «Тиман» кооператив, кодi перйис да посньöдлiс из. Сы отсöгöн вöчисны туйяс. Кооперативын уджалысьяслы Кулöм ю дорын кыпöдiсны быдса посёлок. 
1990-öд во 
Август. 1989-öд вося план да соцобязательство бура вöчöмысь «Пожегодскöй» совхозлöн Великопольеса бригада шедöдiс Госагропромлысь да РСФСР-са Агропромкомплекслöн профсоюз комитетлысь вымпел. 
1991-öд во 
Январ. 1990-öд воын вöр овмöсъяс, мукöд воясын серти, тöдчымöн чинтiсны вöр заптöм. Видз-му овмöс котыръяслöн чинiс жö и йöв-яй вöчöм да градвыв пуктасъяслысь урожай босьтöм. Та вылö, дерт жö, кутшöмакö тöдчис странаын вежсьöмъяс пыртöм, кодöс веськöдöма социализмлысь экономика, гырысь овмöсъяс кисьтöм вылö. Во помланьыс районса видз-му овмöс юкöн кутiс уджавны фермер 
овмöсъяс котыртöм вылын. 
1992-öд во 
Май 26-öд лун. Коми ССР лоис Коми республикаöн. 
1993-öд во 
Апрель. Зимстанын воссис пöрысь йöзлöн керка. 
Июнь. Керчомъяса Вад ты вылын медводдзаысь мунiс «Пыжа гаж». 
1994-öд во 
Январ 13-öд лунö медводдзаысь мунiс «Василей» гаж. 
Июнь 8-öд лунö Ульянаын воссис манастыр. Печораысь татчö воисны куим манак: вежа айяс Михаил, Павел да Ефрем, кывзысьысь
Константин да уджалысь Владимир. Мöд лунас локтiс настоятель Питирим. Тайö жö воын Троице-Стефановскöй манастыр 
вуджис роч православнöй вичколы. 
1996-öд во 
Май 7-11-öд лунъяс. Тайö лунъясö Сыктывкарö волiс Став Русьса патриарх Алексий II. Республикаса юралысь Ю.А.Спиридоновкöд сiйö вертолётöн волiс и миян районö, видзöдлiс Ульянаса манастыр. 
Тайö жö воын Пузлаын воссис «Енэжтас» котыр, кодöс сёрöнджык нимтiсны «Комилесбизнесöн», веськöдлысьыс А.С.Игнатов. Улыс Ярашъюын восьтiсны пöрысь йöзлысь керка. 
1998-öд во 
Апрель. Тупкысис Кулöмдiнса аэропорт. Материальнöй базаыс вуджис авиаохраналöн Кулöмдiнса отрядлы. 
Ноябр 14-öд лун. Воссис Кулöмдiн дорын Эжва ю вомöн пос. Восьтiгöн вöлiны республикаса юралысь Ю.А.Спиридонов да районса юралысь С.П.Каплин. Во помын босьтчисны вöчны Кырныша дорын пос, кодi сiдзи и колис помавтöмöн. 
2000-öд во 
Сентябр. Туй вöчан мöдöд номера участок помалiс вöчны Воч ю вомöн пос. 
Декабр 26-öд лун. Сигöртiсны вöчны Ручса шöр школа. Восьтiс республикаса юралысь Ю.А.Спиридонов. Вежöдiс Сыктывкарса да Воркутаса епископ Питирим. 
М.К.Игнатовлöн «Помни прошлое. Знай настоящее. Делай будущее» книгаысь. 
Снимокъяс вылын: 1906 во, Бадьёльйывса важ часовня; 1906 во, сэнi жö нывка босьтö ва; пожъясьöны ва дорын. 
Снимокъяс Нина УЛЯШЕВАЛÖН да Надежда СЛАДКОШТИЕВАЛÖН.

Комментарии:

Добавить комментарий

Свежий выпуск: 18 апреля

Осторожно — мошенники!