Кулöмдiн район: во бöрся во
1965-öд во
Январ 11-öд лун. Кулöмдiнса промышленнöй район бырöдiсны, Кулöмдiн сиктса район лоис Кулöмдiн районöн. Сэтчö пырис 16 сиктса сöвет.
Январ 22-öд лун. КПСС райкомлöн пленум вылын медводдза секретарöн бöрйисны А.Д.Кузнецовöс, мöд секретарöн — А.С.Крупенькоöс, секретарöн — С.Ф.Дёминöс.
Июль 10-öд лун. Лöгинъягын кутiсны да шуисны лыйлыны 1910-öд воын чужлöм Эмиль Эмильевич Адамöс, Дагестанса АССР-лöн Хасавюрт карын чужлöм мортöс. Немеч, СССР-са гражданин, сьöлöмсяньыс служитiс фашистъяслы. Карательнöй отрядъясын сiйö бырöдiс некымын сё сöветскöй мортöс. Сiйöс лыйлiсны 1966-öд вося март 21 -öд лунö.
1967-öд во
Ноябр 1-öд лун. Эштöдiсны вöчны КПСС райкомлысь да
райисполкомлысь кирпичысь куим судта керка. Кыпöдiс «Комилесстрой» трестлöн нёльöд номера СМУ.
Ноябр 25-öд лун. Коми АССР-са Министръяслöн Сöветöн вынсьöдöм серти 1968-öд вося январ 1-öд лунö районын котыртчис куим совхоз: «Помоздинскöй», «Пожегодскöй» да «Керчомскöй». Вочасöн артмисны да ставнас лоис квайт совхоз да «Вычегодскöй» госпромхоз.
1969-öд во
Август 29-öд лун. Коми АССР-са Министръяслöн Сöвет индiс йöзöс вуджöдны гырысьджык сиктъясö сэтшöм посни деревняясысь да посёлокъясысь, кыдз Кузьмыльк, Люблин, Сотчöмув, Кирда, Ыба, Сьöдтыдiн, Вöркерöс, Вапöлка, Яков, Ичöт Аныб.
Октябр 10-öд лун. Кулöмдiнын культура керка водзын М.К.Игнатов восьтiс воин- дорйысьлы памятник. Вайлiсны Рязань обласьтысь. Юрсикт шöрысь сiйöс идралiсны 1987-öд воын.
1971-öд во
Гожöмнас Немдiнын уджалiс «Фемида» стрöитчан отряд. Уджалысьяс пöвстын вöлi и Ленинградса государственнöй университетлöн юридическöй факультетысь студент В.В.Путин, Россияса лоысь президент.
1977-öд во
Май-июнь. Юрсиктса уличаяс босьтчисны вольсавны асфальтöн. Помалiсны 1982-öд воын.
1978-öд во
Июль-августын Кубаын мунiс том йöзлöн ставмирса фестиваль. Комиысь бöрйöм вит морт пиысь сэнi вöлi и «Пожегодскöй» совхозса кукань видзысь Ольга Третьякова.
1979-öд во
Сентябр. Кулöмдiнын сигöртiсны вöчны кирпич-ысь культура керка. Тайö жö тöлысьын восьтiсны Зимстан дорысь Прупт ю вомöн выль пос, локтан воас — Югыдъяг дорын Нем ю вомöн пос. 1978-1980-öд воясын кыпöдiсны культура керкаяс да клубъяс Югыдъягын, Зимстанын, Кебанъёльын, Белоборскын, Кужйын да Пожöгын, öтувъя пывсянъяс — Кебанъёльын.
1983-öд во
Февраль. Йöв-яй вöчöм содтöм кузя 1982-öд вося ставроссияса социалистическöй ордйысьöмын вермис «Пожегодскöй» совхозлöн Пожöгдiнса ферма. Сiйö лоис Россияын медбуръяс лыдын.
1984-öд во
Июль. И.П.Морозов тöдмасис, кыдзи нюжöдöны Сыктывкар-Кулöмдiн туй да сы пöлöн высоковольтнöй би визь. Августын босьтчисны вöчны Висер ю вомöн пос. Сiйöс помалiсны 1986-öд воын. «Пожегодскöй» совхозса тракторист, картупель вöдитысь механизатор Николай
Арсентьевич Третьяковлы гырысь вермöмъяс шедöдöмысь вичмöдiсны ВДНХ-са диплом да «Москвич» автомобиль.
1986-öд во
Октябр 5-öд лун. Тайö воын медся тöдчана лоöмторйöн лоис Сыктывкар — Кулöмдiн асфальта туй да Висер ю вомöн пос вöчöм сигöртöм да восьтöм.
1988-öд во
Март. Асыввожса изъя карьерын босьтчис уджавны «Тиман» кооператив, кодi перйис да посньöдлiс из. Сы отсöгöн вöчисны туйяс. Кооперативын уджалысьяслы Кулöм ю дорын кыпöдiсны быдса посёлок.
1990-öд во
Август. 1989-öд вося план да соцобязательство бура вöчöмысь «Пожегодскöй» совхозлöн Великопольеса бригада шедöдiс Госагропромлысь да РСФСР-са Агропромкомплекслöн профсоюз комитетлысь вымпел.
1991-öд во
Январ. 1990-öд воын вöр овмöсъяс, мукöд воясын серти, тöдчымöн чинтiсны вöр заптöм. Видз-му овмöс котыръяслöн чинiс жö и йöв-яй вöчöм да градвыв пуктасъяслысь урожай босьтöм. Та вылö, дерт жö, кутшöмакö тöдчис странаын вежсьöмъяс пыртöм, кодöс веськöдöма социализмлысь экономика, гырысь овмöсъяс кисьтöм вылö. Во помланьыс районса видз-му овмöс юкöн кутiс уджавны фермер
овмöсъяс котыртöм вылын.
1992-öд во
Май 26-öд лун. Коми ССР лоис Коми республикаöн.
1993-öд во
Апрель. Зимстанын воссис пöрысь йöзлöн керка.
Июнь. Керчомъяса Вад ты вылын медводдзаысь мунiс «Пыжа гаж».
1994-öд во
Январ 13-öд лунö медводдзаысь мунiс «Василей» гаж.
Июнь 8-öд лунö Ульянаын воссис манастыр. Печораысь татчö воисны куим манак: вежа айяс Михаил, Павел да Ефрем, кывзысьысь
Константин да уджалысь Владимир. Мöд лунас локтiс настоятель Питирим. Тайö жö воын Троице-Стефановскöй манастыр
вуджис роч православнöй вичколы.
1996-öд во
Май 7-11-öд лунъяс. Тайö лунъясö Сыктывкарö волiс Став Русьса патриарх Алексий II. Республикаса юралысь Ю.А.Спиридоновкöд сiйö вертолётöн волiс и миян районö, видзöдлiс Ульянаса манастыр.
Тайö жö воын Пузлаын воссис «Енэжтас» котыр, кодöс сёрöнджык нимтiсны «Комилесбизнесöн», веськöдлысьыс А.С.Игнатов. Улыс Ярашъюын восьтiсны пöрысь йöзлысь керка.
1998-öд во
Апрель. Тупкысис Кулöмдiнса аэропорт. Материальнöй базаыс вуджис авиаохраналöн Кулöмдiнса отрядлы.
Ноябр 14-öд лун. Воссис Кулöмдiн дорын Эжва ю вомöн пос. Восьтiгöн вöлiны республикаса юралысь Ю.А.Спиридонов да районса юралысь С.П.Каплин. Во помын босьтчисны вöчны Кырныша дорын пос, кодi сiдзи и колис помавтöмöн.
2000-öд во
Сентябр. Туй вöчан мöдöд номера участок помалiс вöчны Воч ю вомöн пос.
Декабр 26-öд лун. Сигöртiсны вöчны Ручса шöр школа. Восьтiс республикаса юралысь Ю.А.Спиридонов. Вежöдiс Сыктывкарса да Воркутаса епископ Питирим.
М.К.Игнатовлöн «Помни прошлое. Знай настоящее. Делай будущее» книгаысь.
Снимокъяс вылын: 1906 во, Бадьёльйывса важ часовня; 1906 во, сэнi жö нывка босьтö ва; пожъясьöны ва дорын.
Снимокъяс Нина УЛЯШЕВАЛÖН да Надежда СЛАДКОШТИЕВАЛÖН.
Комментарии: