Колö виччысьыштны

[ A+ ] /[ A- ]


Дон сиктысь Андрей Напалков Людмила гöтырыскöд олö карбердса Выльгортын. Гозъя быдтöны Юля да Тимофейöс. Кулöмдiн районысь петöм том зон уджалö öтпырйö кыклаын. 2007-öд восянь Сыктывдiн районса тэрыб отсöг сетан юкöнын фельдшерöн. 2015-öд воын сылы вичмис содтöд удж — тшöтш фельдшерöн Республикаса МЧС юкöнын. Люда гöтырыс öнi уджалö гортас – телепон да компьютер отсöгöн. 
Андрейлысь чойсö, кыдзи и гöтырсö, шуöны Людаöн. Сiйö тшöтш олö Выльгортын, уджалö карын медсестраöн. Верöсыс веськöдлö тэрыб отсöг сетан машинаöн. Сменаясыс веськавлöны Андрейкöд тшöтш. 
Талун кежлö став мирын ситуация лоис сьöкыд — коронавирус вöсна бурдöдысьяслöн уджыс тöдчымöн содiс. Андрейлöн öти сменаыс кыссьö 24 час. Кор школасянь челядьöс лэдзалiсны гортö, Андрей пырысьтöм-пыр мöдöдiс ассьыс быдтасъяссö пöль-пöч ордас Донö. Гозъялöн бать-мамыс суседъяс, керкаясыс дзик орччöн. Ичöт чоя-вока гöгöрвоöны, мый öнiя кадö петны йöрысь бокö да паныдасьлыны мукöд йöзкöд оз позь. Найö отсасьöны пöль-пöчлы пелькöдны керка, пусьыны, тэчны пес. Лыддьысьöны, велöдöны кывбуръяс, а прöст кадö видзöдöны телевизор да ворсöны телепонöн. Тыдалö, öшинь йöрын чоя-вока тэчöмаöсь лымйысь чомъяс. 
Андрей юксис аслас уджöн: «Ёнджыкасö миянöс йöзыс корöны пуктыны диагноз. Найö кöсйöны тöдны, мый оз висьны коронавирусöн. Но стöча урчитны висьöм ми ог вермöй. Колö вöчны тест, да нöшта на куимысь. Тэрыб отсöг сетысьяслöн некутшöм тестъяс абуöсь. Та вöсна, эмöсь кö висьöмлöн кутшöмкö тыдовтчöмъяс, ми вермам пуктыны сöмын ОРВИ либö пневмония диагноз». Висьысь дорö мунöм водзын диспетчер тöдмалö эм-ö мортыслöн COVID-19 сяма симптомъяс. Эм кö, тэрыб отсöг сетысьяс пасьталöны висьöмысь ёна видзан паськöм. Ветлöм бöрын сiйöс дзик пыр мыськалöны мöдысь ветлöм кежлö. Гортö корысьяс дорö ветлöны маскаасьöмöн да перчаткиöн, кодъясöс сэсся колананог иналöны. 
Андрейлöн сменанас артмылö 15-25 висьысь дорö ветлöм. Йöз тшöкыда юасьöны коронавирус йылысь, но эпидемия кындзи кöнкö вермасны виччысьны и сьöлöмöн висьысьяс, аварияö веськалысьяс да мукöд. Тэрыб отсöг сетан юкöнын уджалысьяс тöдчöдöны висьысьяслы, мый найö коронавирус диагноз стöча пуктыны оз вермыны. Пациентлöн висьöмыс кö абу торъя сьöкыд да больничаö нуны сiйöс оз ков, юкöнысь фельдшеръяс вермасны сöмын вöзйыны кыдзи да мыйöн бурдöдчыны. Мортöс гортын торйöдöм йылысь Андрей висьталö тадзи: «Ми кö шуам, мый кодлыкö колö кольччыны гортас, став юöрсö сетам Роспотребнадзорлы. Сiдзжö вермам юöртны асланым веськöдлысьяслы, медым мортыслы вичмис уджысь недыр кежлö мездан кабала. Больничнöй лист вермö сетны терапевт, ми сöмын пасъям, кутшöм лунсянь да сетам юöр кодлы колö. Андрей висьталic, мый коронавирус вежласьö – Китайын вöлi öти пöлöс, Европаын да США-ын дзик мöд, а миянöдз вермас локны коймöдног. Тестъяс вермöны вöчны сöмын налы, кодъяс вöлiны йитöдын коронавирусöн нёрпалысьяскöд. Мукöдыслы позьö вöчны асшöр клиникаясын сьöм мынтöмöн. Тестъяс тырмöны. 
МЧС-сянь Андрейöс мöдöдiсны уджавны ылыстчöмöн. Найö полöны, мый том морт аслас медшöр удж вылын вермас йитчывны COVID-19 висьысьяскöд да вайны вируссö налы. МЧС уджалö кыдзи и век, кытчöдз странаын оз ло юöртöма видзчысьтöм ситуация. Найöс корöны кусöдны би, аварияяс вылö. Талун МЧС-ын уджалысьяс тшöтш пелькöдöны уличаяс. Но юöртасны кö видзчысьтöм лоöмтор йылысь, налы ковмас пыр лоны удж вылас. Горт йылысь позяс вунöдны. 
Андрейлöн коронавирусöн висьöм вылö видзöдласыс зэв вежöра. Гозъя гортсьыс некытчö торъя оз петавлыны. Андрей удж вылысь локтöм бöрын дзик пыр пöрччö паськöмсö да мунö мыссьыны душö. Людаыс паськöмсö сюйö пеславны. Окасьны да кутчысьлыны позьö сöмын мыссьöм да вежсьöм бöрын. Гозъялöн ёна бырис гажыс челядьысь да бать-мамысь, но татшöм сьöкыдлуныс тшöктö овны торйöн да терпитны. Андрей кывзö Россияса Президентöс. В.В.Путин шуис, мый öнi йöзлöн эм кад вöчны сiйöс, мый вылö водзын эз тырмыв кадыс. Кодкö велöдö мукöд кывъяс, кодкö — ворсны гитараöн да мукöдтор. Андрей вöчасьö горт гöгöрыс, гöтырыс пелькöдö керка жыръяс. Прöст кадö гозъя лыддьысьöны да видзöдöны бур кинояс. 
Андрей тшöкыда йитчывлö бать-мамыскöд. Висьталö налы, кыдз колö видзны асьсö да мукöдсö бокысь воöм чорыд висьöмысь. Найö кывзысьöны. Тесьтыс пыр юасьö, кор помасяс тайö вирусыс. Сылы окота кыдзи водзтi паныдасьлыны йöзкöд да сёрнитны öти сиктын олысьяскöд. Андрей серти бурджык овны гортын, медым эз ковмы сэсся бöрыннас бöрдны матыссаяс вöсна. Том морт сиö Кулöмдiн районса олысьяслы видзны асьнысö да матыссаясöс, кывзысьны специалистъяслысь. Миян странаын некор на эз вöчлыны сiдз, медым йöзлы дыр кад ковмис пукавны гортын, но öнi тайö ёна колö. Дерт, вошас сьöм, предприятиеяс воштасны унатор, но ковтöг татшöмтор оз вöчсьы. Ставыс веськöдöма йöзöс лёкысь видзöм вылö. «Видзöй асьнытö да рöдвужтö, лоöй йöзöн, пыдди пуктöй öта-мöдöс,» — кывкöрталic Андрей. 
Артур Гарнов.

Комментарии:

Добавить комментарий

Свежий выпуск: 18 апреля

Осторожно — мошенники!