Водзмöстчöны фермер гозъя

[ A+ ] /[ A- ]

Видз-му овмöс министерствоын скöт карта кыпöдöм кузя бала дорйигöн Татьяна Александровна Поповалысь юалiсны, мый кутас вöчны, оз кö шедöд грант. Вочавидзис, мый скöтысь оз лэдзчысь, оз чинтысь. Гидъяс сулалöны «Г» букваöн да, сiдзкö, сiдз на и кольласны, а кöсйисны эськö вöчны «П» буква моз. Дзик на медводдзаысь вöлi министерствоын да кывкутысь йöз водзын зэв ёна полiс, юрсьыс ставыс петiс, мый нöшта юасисны, кыдзи вочавдзис. Но кыдзи босьтчысь фермерлы, сетiсны грант.
Том ань Дереваннöйса. Артмис сiдз, мый сiйöс куим арöссянь быдтiс Ирма Фёдоровна Попова ыджыд мамыс. Сiйö уджалiс «Ручевскöй» совхозлöн Дереваннöйса отделениеын, кытчö тшöкыда котралiс внучкаыс. Ас овмöсын пыр видзисны ыжъясöс да кöзаясöс. И танi колiс отсасьны. Челядьдырсянь тöдса видз-му удж. Школа бöрын юркарын велöдчис шырсьысьö. Карын и тöдмасис Азербайджанса Яшар Акиф оглы Гурбановкöд, кодi уджалiс стрöитчысьяслöн котырын. Зiль да збой ныв воис сылы сьöлöм вылас. Батьтöг да мамтöг быдмöм нылöс вöрзьöдiс айловлöн ыджыд тöждыс, радейтöмыс. Со и овмöдчисны öтлаын. Яшар вöзйис мунны Липецк обласьтö, кöнi олiс чойыс. Уджавны пырисны крестьянин овмöс кутысь дорö. Айлов эз аддзы асьсö мöд удж вылын. Сылöн чужанiнын вöлi 400 юрлы скöт карта. Видзлiсны мöсъясöс да буйволъясöс (öшъясöс). Куим сменаöн уджалiс 200 гöгöр морт. Сэнi и уджалiс армияöдзыс.
— Сэсся гöгöрвоим: а мыйла ми уджалам кодлыкö, кор вермам босьтчыны и асьным. Верöс корис мунны сылöн чужанiнö, но менам Дереваннöйын пöрысь ыджыд мам, и менам вöлi мог локны да видзны сiйöс. 2011-öд воын и бергöдчим, — сёрнитiс ань.
Яшар уджалiс öти асшöр уджалысьлöн пилорама вылын. Ань быдтысис. Софьялы вöлi арöс да тöлысь. Пыр жö лöсьöдiсны ас овмöс, босьтiсны ыжъясöс, сэсся кöзаясöс, куканьöс, öшпиянöс, гортса пöткаясöс. Кöзяин кыпöдiс öти гид, мöдöс, коймöдöс. 2013-öд воын чужис мöд ныв, Марйам. Овмöс бергöдiгöн челядьöс видзны отсалiс ыджыд мамыс, кодi кувсис кык во сайын.
Кык во сайын Яшар Акиф оглы пасйысис крестьянин овмöс кутысьöн. Ньöбис «Пригороднöй» овмöсысь 10 куканьöс. Таво ас нянь вылö петiс и Татьяна Александровна. Ышöдiс босьтчыны да отсалiс сьöмöн уджöн могмöдан шöрин. Ньöбис квайт öшпи, найöс быдтöны яй вылö. Начкысьöм бöрын яйсö вузаласны, мед кокниджык бергöдчыны сьöмöн. Яшар висьталiс, мый луннас колö кык мешöк вына кöрым. Тöлысьнас артмö 40 сюрс шайт. Сы мында жö отсöг сетö видз-му овмöс министерство. А колö на вештыны вот да вештысьны пенсия фондö. Видз-му овмöс министерствоöн котыртöм конкурсö вöзйис пырöдчыны видз-му овмöс районса юкöнöн веськöдлысь Анастасия Ревокатовна Ярова.
— Сьöлöм вылын долыд, мый пыр воча мунiс да быдторйöн кокньöдiс районса администрация, сiйö отсалiс босьтны кöртымö му юкöн, а видз-му овмöс юкöн отсалiс дасьтыны бала да мукöд документ. Бизнес-план дорйыны министерствоö тшöтш ветлiсны мекöд районса администрацияöн веськöдлысьöс медводдза вежысь Елена Алексеевна Стяжкина да Анастасия Ревокатовна Ярова. Тыдалö, кыдзи ставныс тöждысьöны, мед районын сöвмис видз-му овмöс, — тöдчöдiс ань.
Талун гозъялöн овмöсын 18 скöт юр. Кыкыс лысьтан мöс, 11-ыс тыра ялавич. Локтан воын февраль-мартсянь кутасны вайсьыны да лоас 30 юр нин. Öшъяссö начкасны. Татьяна Александровна начкысьöм кузя сёрнитчис нин крестьянин овмöс кутысь С.А.Тимушевкöд. Бала серти вит воöн колö воöдчыны 50 юрöдз.
— Чайта да, артмас содтысьны 60-70 юрöдз. Öти уджалысьöс босьтiм нин. Скöт карта кыпалас да позяс содтысьны дас мортöдз, — аскиа лунöн олö Яшар. Сиктысь кö оз сюрны уджалысьяс, дасьöсь босьтны бокиысь. Аньлöн посёлокын эм патера да могмöдасны оланiнöн.
Таво зэра поводдя эз лэдз уджавны. Август-сентябрын артмис сöмын вöчны подувсö. Арболит блокъясысь кыпöдö Дереваннöйысь асшöр уджалысь Игорь Михайлович Гуляев. Эз вöв тöдса, эштас-ö кöдзыд пуксьытöдз скöтлы выль юрсюянiн, да Яшар асьсö видзтöг, операция бöрын, кык пöвста пöвъясысь да костас пилипызь кисьтöмöн керка дорас кыпöдiс выльöс.
Государство сетö ыджыд тöдчанлун кооперативъяслы, да Татьяна Александровна пырис «Усть-Куломский МТС» кооперативö, мед ньöбны ытшкан агрегат. Асланыс техника абу, Яшар ытшкö триммерöн. Тöв кежлö колö этша вылö 80 тонна кöрым, а артмис вöчны сöмын 15-öс. Пуктысис мöдлапöлын да квайт зöрöд веськалiс ва улö. Сiйö шогмас сöмын куйöд вылö. Татшöм серпас район пасьта да эскöны, мый отсаласны кöрымöн. Яшар ньöбис чаня вöлöс, но лёк туйяс вöсна эз на артмы вайны. Буретш вöлöн и кöсйö бергöдны овмöс, ваявны турун.
Асланыс йöв-яй, рысь-нöк, сыр. Выйсö вöчö верöсыс. Та могысь ньöбисны песласян дзоля машина, кытчö кисьтöны йöв. Ёна да дыр бергöдлöмöн и артмö вый. Водзö вылö мöвпалöны вöчны йöлысь вöлöга.
Видзлiсны и чипанъясöс, квайтпаличьясöс, дзодзöгъясöс. Лэдзчысьлiсны да бара босьтчисны. Ньöбисны инкубатор да асьныс рöдмöдöны чипанъясöс да квайтпаличьясöс. Дзодзöгъясысь эновтчисны.
Нёль час асылын Яшар чеччö нин. Идрасьö, лысьтысьö, вердчö. Татьяна Александровна лöсьöдö Софьяöс школа кежлö, Марйамöс нуö садйö. Бать-мамысь оз кольччыны. Ыджыдджык нылыс медводдза классын велöдчигöн чужан лун вылö корис öтлаын велöдчысьяссö гортас. Бать-мамыс лöсьöдiсны пызан, ньöбисны торт. А ныв ёртъяссö нуис веськыда гидö. Кöдкö да ыжъясöс шыльöдiс, кöзалы сетiс турун, кодкö да ва сетiс. Мöд луннас нин öти мам шуис, пиöй пö мырдöн корö, мед босьтiм ыжöс. Софья пыр нöрöвитöны петны гидö мамыскöд öтлаын. Öтчыд батьыс лöсьöдчис идрасьны, а öдзöс дорын нылыс сулалiс нин мамыслöн сапöга да идрасян кöлуя. Класснас петалiсны вöр-ваö да гортас вайис банан кышъяс, мукöд колясъяс. Сёян-юан пö оз позь шыблавны му вылö. Гожöмын кык куканьлöн доймылiсны кокъясныс да найöс эз лэдзны йирсьыны. Эз и казявны, кыдзи Марйам петöма книгаöн, воча сувтöмöн мыйкö налы висьталö-мойдö, лыддысьны эз на куж да, серпасъяс серти. Юктöдiс найöс кöшысь. А мöдъясыс кывзысисны. Гозъя эскöны, мый кодыскö да мунас налöн кок туйöд.
— Овмöс бергöдöмöн да аскиа лунö видзöдöмöн пыр бергöдчыла аслам челядьдырся кадö, кор фермаö ас тшöтшъяяскöд битонъясöн волывлiм йöвла. Эг на вунöд скöт карталысь аслыспöлöс кöрсö. Воддзасö пыр казьтывлам öтлаын быдмысьяскöд,- сёрнитiс ань.
Тайö воыс Татьяна Александровналы вöлi шудаöн. Кыкысь босьтiс грант. Нöшта таво интернет пыр корсис да аддзис ассьыс батьсö, кодi абу и тöдлöма, мый сылöн чужлiс ныв. Сылы вöлi зэв нимкодь. Олö Москва обласьтын. Гожöмнас волiс. Ме серти пö, крестьянин овмöс кутысь ён да ыджыд, а тэ пö пелькиник да дзоляник. Аскöдыс вайис виноград куст, кодöс пуктiсны öшинь улас. Яшаркöд ветлiс кыйсьыны, вотчисны. Бать ёна корö волыны ас дорас, но ыджыд овмöсöн гозъя оз вермыны петны ылi туйö. Виччысьöны асьсö. Öнi батя-ныла тшöкыда звöнитöны öта-мöдыслы.

Марина Дадашова
Снимокъяс гижысьлöн.

Комментарии:

Добавить комментарий

Свежий выпуск: 18 апреля

Осторожно — мошенники!