Вир ворсан кадсö талялiс война

[ A+ ] /[ A- ]


Öти сиктсаяс да öта-мöдсö бура тöдiсны войнаöдз на. Дмитрий Андреевич Тарабукин уджалiс колхозын, Анна Григорьевна вузасис Кулöмдiнса сельполöн Кужба лавкаын. Олöмнысö öти гöрöдö кöрталiсны сöмын 1946-öд воын. Том ныв вылö синсö пуктылiсны унаöн, а сьöлöмсö вöрзьöдiс, быттьö выя бордйöн мавтыштiс, гудöкöн зэв сюся ворсысь Дмитрий. Йöз шогтö пальöдлiс да и ставнысö гажöдлiс.
Кыкнаныслысь вир ворсан кадсö талялiс война. Дмитрий Андреевич чужлiс Ичöт Кужйын 1920-öд вося октябр кöкъямысöд лунö. Велöдчис Ульянаса видз-му овмöс техникумын пемöсъясöс бурдöдысь фельдшерö. 1939-öд вося арын босьтiсны армияö. Служитiс Рытывыв Украиналöн Перемышль карын пограничникъяслöн войскаын. Война пансян лунö нёль час асылын немечьяс босьтчисны бомбитны, öти бомба веськалiс налöн казармаö. Джын салдатыс кулiс, мукöдыс колисны ловйöн, тшöтш и коми зон. Водзö вöрöгкöд тышкасис генерал Катуковöн веськöдлöмöн первой гвардейскöй ударнöй танкöвöй армияын, 242-öд танкистъяслöн бригадаын вöлi разведка нуöдан юкöнса командирöн. 1942-öд вося июньын Курскöй дугаын Б-10 бронетранспортёрöн сылысь отрядсö ыстiсны öтьведайтны немечьяслысь сулаланiн. Вочаасисны немечьяслöн танкъяскöд. Вöрöгöс лыйлiсны, а найö пасьвартiсны миянлысь техникасö. Дмитрий Андреевич öтнас колис ловйöн, воöдчис асланым салдатъяс дорöдз да юöртiс вöрöглöн матыстчысь танкъяс йылысь. Тайö сьöкыд могсö олöмö пöртöмысь да повтöмлунысь дасьтылiсны ко-лана документъяс, мед Дмитрий Андреевичлы сетны Сöветскöй Союзса Геройлысь ним. Но сiдзи и колис бумаг вылын. Немечьясысь мездiсны Рытыввыв Украина, Варшава, Берлин. Курсксянь мунiс Берлинöдз, кöнi и юöртiсны Ыджыд вермöм йылысь. Витысь доймавлiс. Гортас бергöдчис 1946-öд воын.
Анна Григорьевна Карелияса фронт вылын вöлi санитаркаöн, тышъясысь петкöдiс, дорйис доймалöмаясöс, нов-лöдлiс гуся документъяс. Тшыгъявлiс, кынмавлiс. Казьтывлiс, кыдз тöлысь олiсны вöрöглöн кытшын кадья нюрын. Тшыг нисьö пöтöсь, сёйисны пув да юисны нюрса сiм ва. Самолётсянь, эськö, шыблалiсны сёян-юан тыра мешöкъяс, но немечьяс веськыда лыйлiсны наö. Миян видзöдiсны, но вöчны нинöм эз вермыны. Тшыгъялöмысла пыктавлiсны весиг. Том ныв сэки бергöдлiс юрас, аддзысяс-ö коркö мамыскöд. Война бöрын сьöкыд здукъясö öткодявлiс нюр вылын олöмыскöд, кор артмис венны ставсö, да кокньöдлiс сьöлöм вылас.
Гозъя чужтiсны да ас олöмö петкöдiсны квайт челядьöс. Дмитрий Андреевич уджавлiс ветфельдшерöн колхозын, а сэсся совхозын. Тöждысис и сиктса скöтлöн дзоньвидзалун вöсна. Кужсаяс ыджыд сяма да сюсь бурдöдысьöс ыдждöдлiсны «профессорöн». Вöлi бур чери кыйысьöн да вöралысьöн. Надежда нылыс висьталiс, вöрысь кыйдöстöг пö эз волы, вайлiс уна кöч, лаз зепъяссьыс перъявлiс сьöла-тар. Сэки ёна и нимкодясьлiсны быдтасъясыс. Анна Григорьевна пенсия вылö петтöдз уджалiс лавкаын. Гозъя олiсны öта-мöдсö радейтöмöн да пыдди пуктöмöн. Верöсыс тшöкыда прöст здукъясö босьтлiс гудöк, да сьывлiсны. Найö шедöдiсны Ыджыд вермöм да кылiсны асьнысö шудаöн.
Видз-му овмöс техникум помалöм бöрын менö ыстiсны уджавны ветфельдшерöн совхозлöн Кужса юкöнö, да мойвиис олыштны тайö шань сьöлöмаяс ордас. Асланыс квайт челядь, и менö видзисны ныв моз. «Алюк локтöма!»- нимкодя вочаавлiсны удж вылысь. Налысь казьтылöмсö да олан туйсö и лоис окота гижны газетö.
Альбина Логинова, олöмаяслöн Кужса котырöн юрнуöдысь.

Комментарии:

Добавить комментарий

Свежий выпуск: 18 апреля

Осторожно — мошенники!