Ветлiм Карелияö

[ A+ ] /[ A- ]


Тшöкыда ми юрын бергöдлам, кутшöм эськö вöлi олöмыс миян странаын, быд семьяын, эз кö вöв война? Матö быд семьяысь кодкö да эз бергöдчы Великöй Отечественнöй война вылысь. Кодлöнкö пи либö ныв, верöс либö вок, ыджыд бать либö пöль. Татшöм шог суис и миянлысь семьянымöс. Юдорын чужлöм Егор Васильевич Мингалёв ыджыд батьöс война вылö босьтiсны 1941-öд вося октябр 21-öд лунö. Служитiс лыйсьысьяслöн 272-öд дивизияса 1061 полкын. Мария Петровна Мингалёва ыджыд мамлöн висьталöм серти, сiйöс ёна доймалöм бöрын дзик омöльтчöмöн вайлiсны Аныбсянь Юдорöдз дадь вылын. Недыр мысти тырвыйö бурдöдчытöдз бара мунiс тышкасьны вöрöгкöд да гортас сэсся эз бергöдчы. Война кусöм бöрын воис юöр, мый ыджыд бать 1944-öд вося июль 15-öд лунö Карелияын вошис туй ни пом. Эз эскы ыджыд мам, пыр виччысис, но весьшöрö. Нёль челядьöс öтнас лэптiс кок вылö, петкöдiс асшöр олöмö. 
Роч полководец А.В.Суворов шулiс: «Война эз помась, абу кö гуалöма бöръя салдатöс». И тайö шуöмыс лоис индöдöн усьöм салдатъяслысь, кодъясöс мортногсöн эз вермыны дзебны матыссаясыс, гуаланiнъяс корсьысьяслы. Карелияса Питкярант карысь «Поиск» котыр уна во вöчö тайö уджсö, аддзис тышин мунанiнъяс, кöнi вöлi менам ыджыд бать. 
Корсьысьысь Александр Тиккуев юöртiс интернет пыр, кытысь сюрисны полкса салдатъяслöн шойясыс. Юöрыс вöрзьöдiс сьöлöмнымöс. Сы мында во кольöм бöрын сюрисны туй ни пом вошысьяс. Лэптiсны да ставнысö дзебисны öтчукöрö. Öтувъя гу восьтiсны кольöм вося июнь 15-öд лунö, корлiсны ставныслысь рöдвужсö. Карелияö ветлiм куим воча чой — ме, Анна Пименова да Ирина Сурнина. Волiсны Челябинскысь, Вологдаысь, Карелияысь да мукöдлаысь. Финнъяслöн вöвлöм Леметти хуторын казьтылан пас восьтны волiсны карса олысьяс, администрацияысь кывкутысь йöз, военнöйяс, казакъяслöн котыр, корсьысьысьяс да сьöмöн отсалысьяс. Вöлiны и «Звезда» телеканалысь журналистъяс. 
Тыш мунiс Питкяранса карсянь кык километраöн войвылынджык вöраинын, а сы гöгöр нюръяс. Миянлы мойвиис веськавлыны сэтчö. Бöръя тышыс вöлi нöрыс йылын. Финнъяс зырöдлiсны вылiсяньыс, а миян салдатъяс вöлiны нюраинын, унаысь вöтлiсны вöрöгöс да бöр босьтлiсны ассьыныс сулаланiнсö. Финнъяс чорыда виялiсны доймалöм салдатъясöс да мукöд усьöмъясыскöд гуалiсны кытчö веськалö, то гуранö, то гуö, мед шоныд лунъясö эз паськавны некутшöм висьöмъяс. Босьтлiсны налысь документъяс, вöдитчанторъяс. Кад кольыштöм бöрын миян салдатъяс бöрыньтiсны финнъясöс артиллерия отсöгöн. Тыш бöрын ветлiс сэтчö гуасян комиссия, но некодöс эз аддзы. 
Войналöн йöлöга кылö и öнi на. Пыр на тыш мунанiнъясын сюрöны гильзаяс, гранатаяс, салдатъясöн вöдитчанторъяс да мукöдтор. Пыр на на серти аддзöны миянлысь туй ни пом вöшöмъясöс. 
Питкяранта артмылiс 1499-öд воын, карöн лоис 1940-öд вося июль 9-öд лунö. Война дырйи финнъяс босьтлiсны сiйöс, но найöс вöтлiсны 1944-öд вося августын. Öнi сэнi 10 сюрс сайö олысь. Карлöн абу уна нималанторйыс, но тырмымöн кар дорйысьяслы казьтылан пасъяс. Карелияö ветлöм пыр кежлö коляс миян сьöлöмын. Ыджыд аттьö корсьысьысьяслы, кодъяс корсьöны да лэптöны салдатъяслысь шойяс, дзебöны öти гуö, корсьöны и налысь рöдвужсö. Торйöн аттьö Александр Тиккуевлы миянöс пöся вочаалöмысь, казьтылан пас восьтöм бура котыртöмысь. 
Некор ог вунöдöй миян вужйысь петöм айловъясöс, кодъяс дорйисны фашистъясысь чужан му. 
Любовь ЧАЛАНОВА. 
Гижысьлöн снимок вылын: воча чойяс казьтылан пас дорын.

Комментарии:

Добавить комментарий

Свежий выпуск: 18 апреля

Осторожно — мошенники!