Бать йылысь казьтылöм

[ A+ ] /[ A- ]


Василий Степанович Уляшев батьным чужліс Керчомъяын гöль семьяын. Мамыс кувлöма кага вайигöн. Быдмис ичинь водзын. Дерт, эз тöдлы мамлысь радейтöм да мелілун. Сюрліс быдторйыс. Но быдмис статя, мича да уджач мортöн. Нэм чöжыс быдлаын тöдчис сылöн киподтуйыс. Вöлі тэрыб воськола. Йöзлöн висьталöмысь кывлі: моски кузя мунігöн пö кок шыыс кывліс катыдсянь сикт шöрöдзыс. 18 арöсöн (1914-öд воын) босьтісны царскöй армияö. Вöлі медводдза мирöвöй война вылын, воюйтіс коннöй кавалерияын. Гражданскöй война дырйи дзонь нёль во воюйтіс и Гöрд армияын, бара жö кавалерияын. Сизим во эз волы гортас, тышкасис Кайзерлöн салдатъяслы да еджыдъяслы паныд. Гортас воис 25 арöсаöн. 
Семьяас чайтісны, мый ыджыд пиныс пуктіс юрсö война вылын, эз нин виччысьны гортас. Та вöсна, кор чужис пи, пуктісны нимсö Вась. Тадзи лоис кык Вась, кодъяслöн нимныс вöлі Ыджыд Вась да Дзоля Вась. 
Гражданскöй война бöрын бать гöтрасис зэв мича ныв вылö (кывлі йöзлöн да мамлöн сёрниясысь). Шуисны Августаöн. Но олöмныс эз артмы. Нывбаба кувсис кага вайигöн. Колис Анатолий пи (сійö трагическöя кувсис 1975-öд воын). 
1927-öд воын, кор батьлы вöлі 31 арöс, гöтрасис 18 арöса Александра Ивановна Самарина миян мам вылö. Толя вокöс быдтіс ассьыс моз жö. Аслас челядьыс эз вöвны 13 во, сöмын 1940-öд воын чужис медводдза Юрий пи. Сійö тшöтш быдмис зіль да шань мортöн. 
Регыд мысти пансис Великöй Отечественнöй война. Фронт вылö кутісны нуны и томъясöс, и олöмаясöс. Воис öчеред батьлы. Кулöмдінса военкомат босьтіс сійöс 1942-öд вося февраль 2-öд лунö. Апрель 24-öд лунö нин петіс фашистъяскöд чорыд косьö. Воюйтіс 28-öд Краснознамённöй Невельскöй дивизиялöн 144-öд стрелкöвöй полкын ездöвöй транспортнöй ротаын. Киев кар дорйöмысь сылы сетісны «За отвагу» медаль. Батьлöн вöліны и мукöд медальяс, но кутшöмъяс, висьтавны öні ог куж. Батьлöн фронтöвöй туйыс пансис Великие Лукиын, а помасис Австрияын, Линцы карын. Гортас воис 1945-öд вося сентябрын. Ставсö куим война вылын вöлі 11 во. 
Локтöм бöрын уджаліс Керчомъяын колхозса председательöн. 1976-öд вося сентябр 29-öд лунö чужис Виталий пи. Сы йылысь, дерт, тшöтш позьö уна гижны, öд олан туйыс вöлі бур, быдсяматор вылö озыр. Ми школасяньыс кыпалім сыöн. 
1950-öд воын батьнымöс ыстісны уджавны Вилльö, коді вöлі Пруптса леспромхозлöн юкöнöн. Сэні олісны вайöм йöз — некымын немеч, Рытыввыв Украинаысь ыстöмъяс, «власовецъяс». Вель унаöн вöліны и керчомсаяс. Но олісны лöня, ёртасьöмöн. 
Тайö посёлокын 1951-öд вося июньын чужи ме, семьяын öтка ныв. Батьлы сэки вöлі 55, мамлы 43 арöс. Вилльын миян семья оліс 11 во. 
Бать уджаліс Пруптса леспромхозын завхозöн. Сылöн дöзьöр улын вöлі зэв ыджыд овмöс, кытчö пырисны Лöгинъяг, Мöскашор, Виль, Чипсись, Гараж, Зимстан вöр участокъяс. Кывкутіс став производственнöй овмöс вöсна. Ме помнита уна складъяс, техника да весиг вöвъясöн конюшня. Батьлöн ставыс вöлі дзим-дзурк. Нöшта помнита, кыдзи вöчліс отчётъяс. Тшöті мольясöн быттьö чачаöн ворсіс, кöть помаліс сöмын нёль класс. Бать эз тöдлы шойччан лунъяс да весиг öтчыдысь эз петавлы отпускö пенсияöдзыс. Нöшта кывкутіс заправитчöм вöсна. Ыджыд цистернаяс сулалісны лыа пиын Прупт ю пöлöн. Налысь пыдöсъяссö бать да мам весавлісны пытшкас пырöмöн ведраясöн. Петавлісны сэтысь кольмöм тöрöканъяс моз. Гажа юрнас (татшöмыс вöлі зэв гежöда) бать висьтавліс ассьыс олöмсö. Корсюрö синва сорöн. Нöшта сылöн вöлі люмень пань, зэв нин важ да вöснялöм. Воропас вöлі гижöма кадпас. Тайö паньсö бать новлöдлöма куимнан война вылас. 
Помнита, меным вöлі ар квайт, мамкöд локтім вöрысь, вотчанінысь (позьö шуны, ме быдми вöрын да ю берег дорын). Бать сёрнитіс Алексей Степанович Тимушевкöд. Сійö тшöкыда кежавліс миянö. Меным чайтсьö, сійö сэк уджаліс «Вöр фронт» газетын корреспондентöн. Бать пукаліс улöс вылын öшинь улын, а миянöс, челядьöс, Алексей Степанович сувтöдіс батьлы воча (батьлöн киас вöлі паньыс) да фотографируйтіс. Шуис, мый снимокыс да гижöд петасны газетын, а паньсö босьтіс сьöрсьыс. Кöсйис сетны музейö. Та бöрын паньсö ми эг аддзылöй. 
Нöшта помнита, Победа лунö бать пасьтавліс костюм, пысавліс медальяс (дерт, сё грамм юыштöм бöрын) да петавліс посёлокö. Том йöз кытшавлісны сійöс, босьтлісны ки выланыс да кыпöдлісны вывлань «ура» горзігтыр. Ме котралі на гöгöр да бöрді, полі, мый уськöдасны. Та мында славасö и тöдліс 11 во воюйтöм бöрын. Но и та вылö нимкодясис. 
1961-öд воын бать петіс пенсия вылö. Вуджим овны Керчомъяö, выль керкаö, кодöс кыпöдісны бать да ыджыдджык Юрий вок. Но овны сэні батьлы дыр эз мойви: 1963-öд вося декабр 3-öд лунö сійö эз ло. Сылы вöлі 67 арöс. 
Ме этша олі батькöд. Сылöн кувсигöн меным вöлі 12-öд арöс, а Витя воклы 17. Дерт, вöлі кö ыджыдджык, гашкö, унджыктор юаси сылысь. Став тайö гижöмторсö тöдмалі мамлöн сёрниясысь, мыйсюрö помнита батьлöн висьталöмысь, мыйкö кольöма челядьдырся вежöрö. 
Öні семьысь коли öтнам. Вокъяс мунісны, налы Енмыс сетлöма дженьыд нэм. Сьöлöм бöрдö на вöсна, но нинöм он вöч. Синванад некодöс он бергöд. Колö овны водзö. 
Капитолина 
Кузнецова (Уляшева), 
Керчомъя. 
Снимокъяс вылын: 
Василий Степанович Уляшев1914-öд 
да 1961-öд воясын.

Комментарии:

Добавить комментарий

Свежий выпуск: 18 апреля

Осторожно — мошенники!